Сергій Головатий: У зв`язку з Указом про призначення мене Міністром юстиції я повернувся зі Страсбурга в суботу у вихідний день, в понеділок я віддав заяву. Володимир Михайлович сказав, що це перший випадок, коли заяву так швидко принесли. Але я складав так само повноваження депутата після конституційної ночі, коли ми прийняли 28 червня 1996 року Конституцію, яка визнавала несумісним перебування на посаді Міністра. Я був тоді Міністром юстиції і практично наступного дня тоді відніс так само заяву Олександру Олександровичу Морозу.

 

Сергій Головатий: Жодних.

 

 

Сергій Головатий: Так, саме із тим комплексом проблем, які практично набула Україна за останні роки, а особливо за останні сім років у зв`язку з невиконанням обов`язків зобов`язаннь члена Ради Европи. Це нереформування правової системи, нереформування інститутів, які гарантують права і свободи людини, що є головною вимогою до члена Ради Европи, оскільки випливає з обов`язків за статутом. У зв`язку з тими складнощами, які треба долати, я власне і погодився взяти на себе цю ношу на 7-8 місяців до наступного Уряду, знаючи практично зміст доповіді, яка була підготовлена доповідачем моніторингового комітету.

 

 

Сергій Головатий: Я не схильний давати оцінки своїм попередникам, це перше.

 

Друге, дійсно Україна перебуває в списку тих п`яти-шести країн Ради Європи, які мають найнижчий показник за ратифікованими європейськими конвенціями. Европейська конвенційна спадщина нараховує десь 200 конвенцій з лишком. Україна ратифікувала тільки 46. Подивіться, що це за відсоток. А власне я думав, що ми повинні, ми зобов`язані підняти цю планку, ну бодай, до ста довести. Я не знаю, як це швидко можна зробити, але не можна бути членом Ради Європи 10 років, і за 10 років ратифікувати 46 конвенцій. Подивіться - це 4 конвенції на рік.

 

 

Сергій Головатий: Це нескладно зробити, тому що конвенції Ради Європи не є складними. Їх просто треба вносити до Парламенту вчасно, і практично кожний пленарний тиждень їх ратифіковувати. Там немає проблем особливих. Розумієте, адже за нашою Конституцією, ратифіковані договори складають систему, входять до системи національного законодавства. Нам, таким чином, треба приводити свою національну правову систему до того, що є в Раді Європи, і все. Тому, власне, одним з пріоритетів буде пришвидшення ратифікації Європейських Конвенцій.

 

 

Сергій Головатий: Мене мало цікавить в цій ситуації позиція Генпрокуратури. Власне, Прокуратура не входить до виконавчої влади, і, власне, Кабінет Міністрів України подає або Президент на ратифікацію. У Прокуратури специфічні функції. Це орган переслідування, це орган на сьогоднішній день нагляду, це орган слідства. Я не думаю, що Прокуратура в принципі має бути причетною до візування конвенцій, тому що це питання виконавчої влади.

 

 

Сергій Головатий: Це складно зрозуміти, тому що знову ж таки я належу до виконавчої влади. Прокуратура – це спеціальний орган, який здійснює особливі функції, і він є незалежний: незалежний орган кримінального переслідування, орган обвинувачення, орган слідства, - він не може бути пов`язаний з виконавчою владою. Тому наші компетенції не пересікаються. Тому я не можу сказати, не можу зрозуміти, про яку співпрацю може йти мова. Співпраця – це, коли два рівних суб`єкта укладають якийсь договір про співпрацю: чи дві держави, чи дві юридичні особи. У нас різні компетенції, вони абсолютно не пересікаються.

 

 

Сергій Головатий: Великою мірою так. Тому що власне всі проблеми, найголовніші проблеми по справі Гонгадзе, виникли саме на етапі, коли було виокремлено із загальної п`ятирічної справи слідства маленьку частинку щодо трьох міліціонерів. Власне, це було дивне рішення: виокремити тільки частину стосовно виконавців, не пов`язуючи й абсолютно відриваючи її взагалі від всіх витоків цієї справи, від п`ятирічної давності і всього процесу перебігу, який надзвичайно суперечливий.

 

 

Сергій Головатий: Ні. Я переконаний глибоко – ні. Він зробив багато помилок. Це має зробити вже новий генпрокурор.

 

 

Сергій Головатий: Ні. Я такого не обіцяв. Я глибоко переконаний, що жоден Указ Президента стосовно призначення чи звільнення посадових осіб в рамках здійснення Президентом своїх конституційних прав не може бути оскаржений до суду загальної юрисдикції. Це конституційні повноваження Президента, і Указ Президента, з цієї точки зору, може бути оскаржений тільки до Конституційного Суду. Ви можете собі уявити цю вагу Указів про звільнення/призначення міністрів, заступників міністрів, глав адміністрацій...

 

Давайте тоді будемо оскаржувати, тоді почнемо з Віктора Шишкіна, якого Верховна Рада 1992 чи 1993 році звільнила, і Потебенька… Звичайно, це всі зараз будуть міністри оскаржувати своє звільнення. Коли суддя суду загальної юрисдикції приймає рішення про визнання Указу Президента незаконним - це абсурд, юридичний абсурд. Тому глибоко непокоїть або непрофесіоналізм, або чиста заангажованість цих суддів, які приймають такі справи до розгляду і визнають незаконними. Я сказав, що як член Вищої Ради юстиції, Міністр за посадою обов`язково буду цікавитися, що лежало в основі рішення того чи іншого судді прийняв до розгляду справу в рамках загальної юрисдикції стосовно законності Указу Президента.

 

 

Сергій Головатий: Я думаю, що в такій ситуації, по-перше, це не так. Немає проблеми недоступності майора Мельниченка. Це я знаю із особистого спілкування з ним, тому що я представляю його інтереси в Європейському суді.

 

 

Сергій Головатий: Я вважаю, що допоки Центральна виборча комісія, яку очолює пан Давидович, не виконає рішення вже Верховного Суду України - можете собі уявити, рішення Верховного Суду України стосовно виконання рішення Європейського суду з прав людини по справі Мельниченка, яке певною мірою могло би розв`язати питання повернення Мельниченка в Україну, який хоче повернутися в Україну, - всі заяви про якусь його закритість чи небажання дати свідчення є неправдивими.

 

 

Сергій Головатий: Думаю, що так. Він один із свідків. Він один із живих ще свідків.

 

 

Сергій Головатий: Відповідно до Європейських стандартів імунітетом можуть бути наділені лише представники народу у національному представницькому органі – парламенті і бути звільненні лише від відповідальності за слово, сказане з парламентської трибуни або в межах приміщення парламенту, бо їх народ посилає в парламент говорити від імені народу, думати, висловлювати свою думку. Лише за це. Тому я вважаю, що ми маємо і в своїй національній системі, і в своїй Конституції досягти цього европейського стандарту. На даний час у нас депутати мають практично абсолютний імунітет. Що б вони не зробили - притягнення їх до кримінальних відносин має здійснюватись через Верховну Раду.

 

Немає в жодній Європейській країні того, щоб депутати від громад, які займаються місцевими питаннями, мали якийсь імунітет. Їм нема від чого захищатися.

 

Національні парламенти вирішують питання безпеки, оборони інші питання, які стосуються національної безпеки країни, тому тільки їх депутати можуть бути захищені імунітетом, і тільки в зв`язку з висловленим словом у парламентських стінах.

 

 

Сергій Головатий: Це питання - брати, не брати – це питання політики. Я би хотів від цього питання відійти. В мене є завдання Міністра юстиції - працювати у цей період.

 

 

Сергій Головатий: Короткий. Тому мені немає коли гаяти час. І питання виборів на моєму порядку денному поки що не стоїть.