В річницю створення Української повстанської армії, активісти ВГО „ПОРА!” прийшли на Банкову, щоб дізнатися позицію Президента України Віктора Ющенка стосовно визнання вояків ОУН-УПА воюючою стороною. Поспілкуватися з „пористами”, замість Президента, вийшов головний консультант відділу звернень громадян секретаріату Президента України Тарас Овчарук. На жаль, він відмовився коментувати позицію Президента щодо ОУН-УПА, однак розповів багато цікавого.

 

Свою промову він розпочав філософськими роздумами про політику, яка, на його думку, є надто тонкою річчю, щоб можна було твердо сказати „так” або „ні”. До того ж, це прерогатива політиків, а він – простий державний службовець, який чесно і якісно виконує свої щоденні обов’язки. Однак ми, „порічки” (так ніжно представник влади звертався до активістів ВГО „ПОРА!” – авт.), надто молоді, щоб зрозуміти усі політичні перепетії цього нелегкого життя.

 

Потім пан Овчарук поскаржився, що кожного дня під стіни секретаріату приходять різні люди і з різними вимогами, які часто суперечать одна одній, і всі представляються „порою”. Тому він не знає, чи ми справжня „ПОРА!”, чи жовта. Бо якась „пора” стоїть разом з Вітренко і Корчинським біля Кабінету міністрів. Впевнившись, що він спілкується з представниками громадської організації „ПОРА!”, чиновник подобрішав. Він вирішив перейти від слова до діла, і попросив наші вимоги у письмовому вигляді. Цього разу ми не писали ніяких відкритих листів, яких тільки від нашої організації у секретаріаті без відповіді лежить ціла пачка, а відправили всі документи рекомендованим листом.

 

Ми вирішили скористатися нагодою і поцікавитися у представника відділу звернень громадян про долю наших попередніх звернень до Президента. Адже, згідно Закону України "Про звернення громадян", державні службовці повинні відповідати протягом місяця, а за невиконання Закону наступає кримінальна відповідальність. Пан Овчарук трохи зніяковів, але вирішив вийти достойно із скрутного становища і спробував усно відповісти на кілька питань, з якими ВГО „ПОРА!” раніше зверталася до Президента.

Звернення „ПОРИ!”, яке посадовець згадав самостійно, стосувалося відставки Генерального прокурора Святослава Піскуна. Він привітав активістів з успішним його вирішенням, повідомивши, що годину тому бачив Указ Президента про звільнення Святослава Піскуна. Про інші звернення Тарас Овчарук попросив йому нагадати.

 

Стосовно вимоги розсекретити таємні укази із грифом „Не для друку”, пан Овчарук категорично проти. Він сказав, що це державна таємниця, а про те, що засекречення назви – це порушення Закону про інформацію, скромно промовчав. Ми вирішили продовжити тему інформаційної відкритості органів державної влади і запитали, чи будуть відкриті державні архіви для того, аби оприлюднити правдиву інформацію про діяльність совєтської та кучмістської влади. Тема архівів виявилася дуже близькою для Тараса Овчарука. До роботи у секретаріаті Президента, де він працює останні сім років, він працював у Солом’янському державному архіві, де мав доступ до усіх першоджерел. Тому переконаний, що цю інформацію ніхто ніколи не оприлюднить. Про що саме йшлося – невідомо.

 

Наступною темою нашої розмови були відносини влади та бізнесу. Зокрема, активістів „ПОРИ!” цікавила відповідь на звернення щодо єдиних реєстраційних офісів для суб’єктів підприємницької діяльності. Адже Президент Віктор Ющенко обіцяв звільнити кожного заступника голови облдержадміністрації, де не буде працювати „єдине вікно”, а для функціонування таких „єдиних вікон” до сьогоднішнього дня податкові адміністрації та фонди працюють за старими інструкціями, які суперечать правилам „єдиного вікна”. Це запитання виявилося занадто складним для головного консультанта відділу звернення громадян. Він сказав, що нічого не знає про „єдине вікно”, бо зранку до вечора займається щоденними питаннями громадян, у яких тече кран, немає світла, не платять пенсію тощо. Пан Тарас поскаржився, що протягом місяця „місив болото по селах, відповідаючи на злободенні питання бабусь”, бо доля бабусь не хвилює таких, як радник президента від „жовтої пори” Владислав Каськів.

 

Із відповідей Тараса Овчарука випливало, що усі проблеми зі зверненнями громадян виникають через невпорядковану структуру секретаріату Президента України. ВГО „ПОРА!” поцікавилася у чиновника, чим саме він не задоволений і яким чином бачить зміни. Як з’ясувалося, у відділі звернень громадян є сорок п’ять працівників, серед них – шість керівників. Звернень від громадян надходить не надто багато, тому використання людських ресурсів не є ефективним.

 

Щодо звернення ВГО „ПОРА!” до Президента України поставити розділовий знак у фразі „УПА визнати не можна забути”, Тарас Овчарук відповів, що він особисто поставив би кому після слова „визнати”, ... а після паузи додав, що „можуть поставити” (цікаво, кого саме він мав на увазі) і перед словом „забути”.

 

Більше поговорити ми не змогли, оскільки до Секретаріату Президента наближалася колона на чолі з вантажівкою, на якій стояла з іконою Наталія Вітренко, і чиновник змушений був бігти туди, а міліціонери швиденько заходилися зривати наш плакат.
Пан Овчарук залишив свій номер телефону і пообіцяв надати детальну відповідь на кожне звернення активістів ВГО „ПОРА!”, якщо йому нагадати номери відповідних листів. Ми обов’зяково скористаємося цією нагодою.

 

На прощання він попросив хустинку ПОРИ, яку обіцяв повісити в своєму кабінеті...

 

ВГО „ПОРА!”