Гость эфира – Николай Онищук, народный депутат, член фракции Партии промышленников и предпринимателей Украины.

Перше, що варто наголосити, що не всі положення змін до Конституції, які були схвалені парламентом у грудні, 8 грудня минулого року, є і діють сьогодні. Але це тільки частина з них. Тому що перехідними положеннями передбачено, що якраз основоположні речі, які передбачені змінами Конституції, починають діяти з того моменту, коли буде обрана нова Верховна Рада.. То буде парламент нового скликання. Разом із тим, ви правильно зауважили, що те, що відбувається сьогодні в Верховній Раді України, так чи інакше український народ, політична еліта, вже живуть у вимірі конституційної реформи. І вчорашній виступ голови держави пов’язаний якраз з цими подіями, з цими фактами.

Сенс її проводити? Говорять про те, що завдяки тому, що підтримали тоді політреформу в пакетному голосуванні, Ющенко став президентом

Ющенко став президентом завдяки тому, що його обрав народ, правда? Інша справа, що Конституція, зміни до Конституції передбачають...

Але вперше тоді сказали про те, що відмінили рішення ЦВК

Я не думаю, що нам треба шукати зараз чи пов’язувати вірніше набуття чинних змін до Конституції з пакетним голосуванням, яке тоді мало місце. Пакетне голосування мало місце, пакетні зміни до Конституції набули чинності, вони вже діють – частина з них, відповідно до перехідних положень, почнуть діяти з того моменту, коли ВР України буде сформована. Тут є все коректно. Інша справа щодо дискусії, які сьогодні розгортаються, можна судити, стосуються того, як голова держави відноситься до конституційної реформи, і які він має наміри.

Але ж він за неї голосував

Наскільки я проінформований, тоді це ві%Eорікали і навіть дорікають і сьогодні багато з тих, хто стоїть на стороні президента, що в такий спосіб це було протлумачено багатьма, як намагання діяти надто толерантно до політичних конкурентів, політичних опонентів. Можливо, голова держави діяв по-європейськи. І цей його крок ще не в тих умовах, не в тому середовищі політичному був здійснений. Проте не можна сказати, що це було невірне рішення. Інша справа, що не всі готові, українські політики зокрема, діяти в межах політичної культури, як такої. А не лише того, що визначено законом.

З цього приводу я хочу ще привести слова лідера соціалістів Олександра Мороза, який вважає, що аргументація президента, м’яко кажучи, некоректна. Він сьогодні висловив свою думку. Він говорить про те, що «викликає подив, тим більше, що у президента відсутні не лише юридичні, а й політичні передумови для ревізії Конституції». Що ви з цього приводу можете сказати?

Виходячи з того, що кожний політик, а президент політик №1 в державі, мають право мати власну думку, точно так, як ми цінуємо наприклад позицію Олександра Мороза, він висловлює свою позицію стосовно конституційних змін. Тому я б не був би таким категоричним, маючи на увазі якраз цю обставину. За всіх умов йдеться про те, що, як на мою особисту думку, що до певної міри, я думаю, позиція голови держави була в певній мірі детермінована останніми подіями в парламенті, коли Верховна Рада України прийняла постановляння про відставку уряду. І тим самим трошки, ви знаєте, відбулась девальвація, по суті, як на мій особистий погляд, змісту і суті тих змін до Конституції, які ми вносили. Адже йшлося про те, що парламентська форма правління повинна лише підвищити рівень і самої культури правління в державі, і культури здійснення відправлень народовладдя.

Але тут йдеться, що парламент поступив неправильно, і тепер треба повернутися...

 
Я виходжу все ж таки з того, що парламент не мав, на мою особисту думку, приймати рішення про відставку уряду, оскільки, згідно статті 117 Конституції, таке рішення парламенту є можливим лише тоді, і воно тягне за собою обов’язок парламенту сформувати новий уряд. А такої можливості в парламенту ще немає. Тому що це повинно бути сформованим новий парламент за пропорційною системою виборів, і лише він може тоді тільки сформувати. Не можна діяти, і це конституційний зміст конституційних положень, коли ти береш на себе політичну відповідальність (тобто, право на зміщення уряду), то, змістивши один уряд, ти повинен призначити інший. Адже уряди, на відміну, до речі, також як і парламент, не можуть мати канікул. Країна не може залишатися без уряду, вона повинна з ним бути завжди. Тому, мені видається, що все ж таки тут Верховна Рада поступила дещо політично, з моєї точки зору, політично мотивовано, але юридично невиважено.

Мороз той же вважає, що в разі ревізії конституційної реформи, Україна повернеться до авторитарної моделі керування країною

Я знаю і давно симпатизую Олександру Морозу як прихильнику парламентських форм правління в державі. Тим більше, що він особисто, як власне і ми, багато з нас, знаємо що президентська форма правління має свої вади. Особливо, коли йдеться про країни, де ще немає сталої політичної культури. Разом із тим, на мою особисту думку, за умови, коли ми будемо мати парламент політично структурований, тобто сформований за пропорційною системою, в єдиному загальнодержавному окрузі багатомандатно, за списками політичних партій, сам факт наявності такого парламенту політично структурованого вже не дозволить президентові, навіть якщо б ми знаходилися у вимірі старої Конституції діяти так вільно з парламентом, як це було раніше. Адже вже є неможливими з тилу положень чинної Конституції переходи парламентарів з однієї фракції в іншу, зацікавлення їх в визначенні позицій парламенту, не поза межами якихось політичних чинників. Тобто, в основі стабільності конституційної, яка може мати місце і в системі вимірі парламентської республіки і навіть президентської, з моєї точки зору, лежить нова система формування Верховної Ради України...

А стосовно політичної структуризації, що ви говорите, президент також сказав, що люди, які зараз відносяться до тих чи інших політичних сил, вони зараз вже втратили ідейну підтримку тих людей, яких називають виборцями. Але ж соціалістичні опитування говорять про інше

Це питання є суб’єктивним. Природно що хтось може вважати, що така залежність зберігається і склад парламенту сьогодні відображає настрої народу України, хтось може говорити про те, що відображає не в повній мірі і не відображає. Лише вибори за пропорційною системою скажуть і, власне, продемонструють, які політичні сили відображають інтереси і настрої громадян. І ось тоді Верховна Рада України буде дійсно політично чітко визначеною, і вона зможе демонструвати ту політичну волю, яка буде наслідком відповідних симпатій чи антипатій громадян України.

Коли в часі може відбутися всенародний референдум?

Проведення загальноукраїнського референдуму регламентовано законом про референдуми. І є такою ж чітко визначеною процедурою, наприклад, як і вибори народних депутатів.

Конкретніше скажіть, будь ласка

Не менше трьох місяців за всіх умов, навіть якщо уявити, що президент прийме це рішення, наприклад, в кінці січня чи на початку лютого – то це вже буде поза межами парламентських виборів.

Якщо референдум скаже «Ні» політреформі. Які тоді дії? А тут вже створена парламентська більшість. А тут вже подали прем’єра на затвердження президенту?
Хочу наголосити, що ніякої шкоди щодо формування самого парламенту як вищого законодавчого органа, незалежно від того, які будуть наслідки референдуму, не буде. Тому що парламент буде сформований як вищий законодавчий орган, як єдиний законодавчий орган. І він буде політично структурований. Інша справа, чи цей парламент буде формувати уряд чи не буде формувати уряд.

Президент напередодні цієї заяви про референдум відкликав свій підпис під меморандумом із опозицією. А серед пунктів меморандуму є і необхідність проведення політ реформи

Ми вже сьогодні говорили, що багато шкоди, як на мій погляд, нанесло рішення парламенту, останнє рішення парламенту, пов’язане з відставкою уряду. І я не виключаю, що в тому числі воно детермінувало і відповідну позицію глави держави стосовно угоди, про яку ви сказали. Треба розуміти, що при укладені цієї угоди, очевидно окрім тих офіційних положень, які були в ній відображені, я не виключаю, що між політиками такого рівня як президент, як керівники опозиції були досягнуті домовленості поза межами цього офіційного документу, які, ймовірно, стосувалися питань стабільності держави, особливо в перехідний період, в якому ми знаходимося.

Тобто, в опозиції були якісь порушення пунктів?

Я сказав ймовірно. Я можу припустити, що це зокрема також стосувалося того, що період до проведення парламентських виборів, очевидно, виходячи з того, що політики мають діяти відповідально, необхідно було зберегти стабільність в державі. А вже за результатами проведення виборів, офіційних інструментів, які визначають того, яка політична сила є більш популярною, кому віддають перевагу, далі вже здійснювати управління країною, відповідно формуючи уряд, всяке інше. Тому я не виключаю, що зокрема позиція голови держави стосовно підписання, відкликання свого підпису, якраз була викликана в тому числі тими обставинами.

Політичні експерти говорять про те, що президент поспішив відкликати свій підпис під меморандумом, оскільки опозиція і Регіони зокрема йому ще знадобляться. Попереду вибори, треба буде з кимось об’єднуватися

Взагалі можу сказати, що глава держави багато критикований і з однієї сторони, і з іншої сторони за цей крок, коли угода укладалася. І ви знаєте, що йому дорікали і навіть дорікають і сьогодні багато з тих, хто стоїть на стороні президента, що в такий спосіб це було протлумачено багатьма, як намагання діяти надто толерантно до політичних конкурентів, політичних опонентів. Можливо, голова держави діяв по-європейськи. І цей його крок ще не в тих умовах, не в тому середовищі політичному був здійснений. Проте не можна сказати, що це було невірне рішення. Інша справа, що не всі готові, українські політики зокрема, діяти в межах політичної культури, як такої. А не лише того, що визначено законом.

Якого прем’єр-міністра після виборів підтримають - Тимошенко, Януковича, Ахметова?

Сьогодні ще рано говорити, хто може стати прем’єр-міністром. Тим більше рано говорити про можливі виборчі альянси, маючи на увазі ту обставину, що фракція Юлії Тимошенко проголосувала за відставку уряду.

Які ви прогнозуєте альянси, кого прогнозуєте прем’єром?

Природно, оскільки я представляю «Нашу Україну», і сьогодні в списку цієї політичної сили, то я хотів би, щоб прем’єр був представлений зокрема політичною силою, тими політичними силами, що утворять альянс, тобто, більшість у парламенті, зокрема з «Нашою Україною».

Конкретніше, персоналії

Мені імпонує природно мій політичний колега, це - Анатолій Кінах. Ви знаєте, що у складі «Нашої України» є багато досить потужних людей, до речі і нинішній прем’єр. Це такі важковаговики. Не треба знімати із рахунку і те що, якщо Юлія Тимошенко стане учасником цієї коаліції, більшість яка утворить, то за своїм досвідом вже і за політичним досвідом зокрема, і досвідом як прем’єр-міністра, вона теж може посісти цю посаду. Тому, як ви бачите, кандидатів багато, але ще раз наголошую, мої симпатії, це лише мої симпатії, а рішення стосовно цього буде визначатися ситуацією, яка складеться після проведення виборів.

НТН

«Обсудить на форуме Силы Народа»