Наступного місяця на валютний ринок впливатимуть економічні та воєнно-психологічні фактори, тож курсова ситуація буде залежати від їхнього поєднання. Про це в коментарі Delo.ua розповів начальник департаменту казначейства банку "Глобус" Тарас Лєсовий.

Серед головних чинників банкір виділяє наступні:

Стратегія НБУ. Це не лише дія режиму "керованої гнучкості", коли відбувається вільне курсоутворення на міжбанку з м’яким втручанням регулятора для стабілізації попиту та пропозиції. Також далі відбуватиметься  зняття обмежень зі сплати валютних міжнародних зобов’язань для бізнесу.
"На мій погляд, тенденція до частих, але несуттєвих валютних змін продовжиться. Готівковий ринок, як і раніше, формуватиме власні курси з огляду на курси міжбанку, а різниця між курсами купівлі валюти на готівковому ринку в різних фінустановах буде конкурентною (тобто мінімальною). Загалом, “фактор регулятора", як і в попередні місяці стане найголовнішим, базовим для валютного ринку”, - каже експерт.

Міжнародна макрофінансова допомога. Справа в тому, шо грант від Японії на $4,7 млрд, транш від ЄС на 4,5 млрд €, очікувана допомога від США можуть суттєво вплинути на зменшення "розриву" держбюджету між видатками та доходами, а відтак економіка країни матиме гроші для розвитку, відповідно виникає передумова для міцної гривні.

Нагадаємо, у 2024 році потреба України у зовнішньому фінансуванні оцінюється на рівні $37 млрд.

Розвиток економіки, експорт. Макрофін закриє багато накопичених з початку року питань та створить умови для розвитку економіки, в тому числі малого та середнього бізнесу через реалізацію державних кредитних програм, таких як "5-7-9", “Доступний факторинг”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%” тощо.
"Уряд країни вже анонсував, що у 2024 році уряд планує витрати близько 40 млрд грн на підтримку українського бізнесу, і частина цих коштів піде саме на реалізацію державних кредитних програм. Варто також сказати, що за оновленою статистикою зростання ВВП у січні склало понад 3%, що є добрим свідченням розвитку економіки", - зазначає Лєсовий.

На думку експерта, складним залишається питання блокади західних кордонів, адже з другої половини лютого протести актуалізувалися з новою силою. Тож Тарас Лєсовий каже, що поки що важко прогнозувати, як і коли вдасться подолати цю кризу.

"Водночас експорт новим “морським коридором" збіжжя, руди, металопродукції і т. ін. значно зріс, що дає підстави розраховувати на отримання значного валютного виторгу. Це важливо, оскільки саме на його основі формуються міжнародні валютні резерви”, - каже банкір.

Окрема тема - це вплив війни на курс. Ситуація на фронті, протидія ворожим атакам, а також отримання військово-технічної допомоги непрямо можуть впливати на валютний ринок, але лише в поєднанні з іншими факторами.

"Цей вплив може лише посилювати чи послаблювати настрої бізнесу та громадян щодо стабільності економіки", - говорить експерт.

Також варто відмітити такий чинник, як стійкість суспільства до нових викликів війни. Він непрямо впливає, але може спонукати зростання попиту на валюту.

"Війна виснажує, тому вкрай важливо зберігати внутрішню єдність, а владі вести відкритий діалог із суспільством. Цей фактор є важливим, однак, на моє переконання, “емоція" завжди має короткочасний вплив: як це було, наприклад, у грудні минулого року, немотивоване зростання попиту не обвалило курс гривні. Звісно, регулятор доклав зусиль, щоб наситити попит”, - звертає увагу банкір.

Інф. delo.ua