30 травня стало відомо, що Уряд підвищив тариф на електроенергію для населення з 1,68 грн/кВт-год до 2,64 грн/кВт-год. Нова ціна буде діяти вже з 1 червня. Це рішення було цілком очікуваним. Йому передувала пропозиція Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ввести єдиний тариф для побутових споживачів на рівні 2,88 грн/кВт-год, а також численні дискусії на цю тему в експертному середовищі.

Головним аргументом на користь підвищення тарифів для населення є необхідність відновлення об’єктів генерації та інфраструктури після російських обстрілів, а також підвищення ліквідності енергетичного ринку, котрий став дуже дефіцитним через скорочення промислового споживання електроенергії.

До початку повномасштабної війни проблеми на ринку електроенергії вирішувалися головним чином коштом бізнесу. Тарифна модель, котра була прийнята Урядом наприкінці серпня 2019 року встановлювала ціну в 1,44 грн/кВт-год для побутових споживачів, котрі споживають до 250 кВт-год на місяць була можливою коштом “Енергоатому” та Укргідроенерго, а бізнес купував електроенергію за ринковою ціною. Ця модель була далеко не ринковою, однак головною її метою було посилення політичних рейтингів діючої влади і до початку повномасштабної війни ринок відносно стабільно працював, хоч і не без проблем.

А от після першої зими яку Україна пережила в умовах регулярних відключень світла, пріоритетом стало відновлення енергосистеми до наступної зими. Оскільки протягом зими від російських обстрілів потерпали об’єкти критичної інфраструктури оператора системи передачі Укренерго, операторів систем розподілів в регіонах, а також об’єкти генерації. Одною з головних ідей в рамках підготовки до чергової зими в умовах війни окрім відновлення стало накопичення резервів критичного обладнання, що дозволило б оперативно здійснювати ремонти інфраструктури після російських обстрілів. Але і для відновлення і для закупівлі такого обладнання енергокомпаніям потрібні значні кошти, а ринок є дефіцитним. В умовах низького споживання електроенергії бізнесом, компанії вимушені працювати собі у збиток.

Головною альтернативою підвищення тарифів для населення теоретично міг стати експорт електроенергії до ЄС. Через значну різницю в цінах на електроенергію в Україні та ЄС у 2022 році українські енергетики в умовах обмеженої пропускної здатності міждержавних перетинів менш ніж за 4 місяці заробили на експорті близько 5 млрд гривень. Однак високі ціни 2022 року були зумовлені головним чином високими цінами на енергоносії через газовий шантаж Росії, тож коли Європа подолала енергетичну кризу, а ціни на газ повернулись до норми, європейський ринок перестав бути таким вигідним для України. У квітні Україна все ж почала експортувати електроенергію до сусідніх країн, але на деяких напрямках почалися непорозуміння з партнерами, а на інших експорт довелося припиняти через брак всередині країни. Тож наразі синхронізація з енергосистемою континентальної Європи це скоріше запорука надійності української енергосистеми аніж можливість заробити для наших енергетиків.

Чи можна було уникнути підвищення тарифів для населення?
Директор спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев каже, що крім тарифів наразі немає інших джерел поповнення коштів енергетичних компаній. А гроші потрібні їм в першу чергу для проведення сезонних планових ремонтів та покриття збитків від російських атак.

“Якщо не підіймати ціни для населення це означатиме або неможливість проведення ремонтів, або необхідність підвищити ціну для промисловості в декілька разів. А в умовах скорочення обсягів виробництва останні зовсім неефективно. Тож те що тарифи мали зрости навіть не обговорювалося. Нема звідки брати кошти на ремонти. Міжнародна допомога є, але вона недостатня, а чекати на репарації ніхто не буде”, - каже експерт.

За його словами, дискусії щодо того якою має бути ціна на електроенергію останнім часом точилися досить жваво і до останнього неможливо було передбачити яка ж ціна для населення буде встановлена рішенням Уряду.

“Йшлося і про ціну 2,6 грн/кВт-год, зі збереженням пільги для споживачів які споживають менш як 250 кВт-год. Але лунали пропозиції від представників генерації встановити ціну в 4 та 5 гривень за кВт-год”, - говорить Рябцев.

Директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко також розповідає, що Уряд був змушений піти на такий непопулярний крок як підвищення тарифів, щоб знизити ризики блекаутів у наступному опалювальному сезоні

“Ті тарифи для населення які діють зараз покривають до 30% всіх витрат енергетичних компаній. А взагалі ситуація там склалась абсолютно ненормальна, коли люди по-суті оплачують кошти, котрих вистачає на плату за розподіл та передачу електроенергії, а електроенергія як товар продається безплатно. Такий комунізм жодна країна навіть багата витримати не може”, - каже експерт.

Керівник проєктів Асоціації з енергоефективності та енергозбереження розповідає, що тарифи на електроенергію потрібно було підвищити вже давно, оскільки ще до початку широкомасштабної агресії Росії вони були нижче собівартості генерації та розподілу.

“Ринок ледь балансував внаслідок вимивання обігових та інвестиційних коштів “Енергоатому” та “Укргідроенерго” в рамках ПСО (покладання спеціальних обов’язків). А російська агресія лише поглибила кризу, до того ж додалися додаткові витрати на відновлення пошкоджених мереж, підстанцій, електростанцій. Що стосується операторів систем розподілу, то мало хто з них у 2022 році взагалі реалізовував інвестпрограму, але ж мережі та обладнання мають певний ресурс. Мені відомо, що деякі обли, успішні з фінансово-економічної точки зору до агресії, вже влітку 2022 брали кредити, щоб виплатити заробітну платню!”, - каже Голіздра.

Уряд прийняв проміжне рішення
За словами старшого аналітика аналітичного центру DiXi Group Богдана Серебренікова формально термін завершення дії постанови про ПСО (покладання спеціальних зобов'язань на учасників ринку) переносився вже багато разів і після останнього її оновлення він завершується 31 травня 2023 року. А саме  питання реформування ціноутворення давно назріло, оскільки за діючою моделі викривлює ринок е/е – як з точки зору конкуренції, так і фінансово. Також діюча модель є одним з факторів стримування інвестування у галузь.

“ Останнє масштабне підвищення тарифу на е/е було проведено з березня 2015 по квітень 2017 рр., коли НКРЕКП впродовж дворічного періоду здійснила 5-етапне підняття тарифу – до 0,9 грн/кВт-год до 100 кВт-год, 1,68 грн/кВт-год більше ніж 100 кВт-год. Потім було ще кілька “косметичних” змін у ставках тарифу залежно від місячного обсягу споживання (до та понад 250 кВт-год) та окремих типів споживачів (зокрема, сільське населення, споживачі з електроопаленням, пільговики – всі були переведені на загальні тарифи 1,44 грн/кВт-год та 1,68 грн/кВт-год залежно від місячного обсягу споживання), але практично загального підняття тарифу більше не було. Тому наразі тариф є приблизно у 4 рази нижчим за ринково обумовлений рівень”, - каже Серебряніков.

Експерт зауважує, що наразі за низькі тарифи для населення платить переважно “Енергоатом”. За даними державного підприємства "Гарантований покупець", витрати на забезпечення ПСО для населення протягом 2022 року склали 104,7 млрд грн (без ПДВ), з яких близько 84% було покрито саме "Енергоатомом”

Крім цього Серебряніков зазначає, що Україні необхідно виконувати забов’язання реформування ринку у напрямку лібералізації в рамках інтеграції в ЄС та вимог і рекомендацій донорів (МВФ, ЄС, Світового банку).

“Альтернативний варіант в Уряду був – зберігати статус-кво у вигляді продовження соціально-енергетичного популізму. Це було б недалекоглядно, адже тоді поточні проблеми та фінансові дисбаланси ринку лише загострювалися б. Висловлюючись шаховою термінологією, наразі Уряд перебуває у позиції цугцвангу. Тобто підвищити тариф до ринково обумовленого рівня було б нереально, а не підвищувати його взагалі за нинішніх обставин також неможливо. Отже, Уряд прийняв проміжне рішення – частково реформувати ціноутворення на е/е для населення, підвищивши тариф в середньому на 75% до 2,64 грн/кВт-год. Ринкова ціна, з урахуванням поточних величин її складових, на сьогодні мала б становити близько 5,5-6,5 грн/кВт-год залежно від області”, - розповідає експерт.

Омельченко вважає, що в питанні лібералізації тарифів все ж потрібно йти далі, оскільки кроки Уряду не подолають кризу на енергетичному ринку а лише дещо відкладуть її.

“Якщо ми просто будемо займатися підвищенням цін раз в п’ять років, коли компанії будуть доведені до банкрутства, то це шлях в нікуди. Така модель працювати не може. Потрібно змінити модель ПСО, яка насьогодні не працює, а лише створює величезні борги та запровадити на енергетичному ринку такі прайскепи які працюють в ЄС”, - каже Омельченко.

На думку експерта Україні потрібно також прийняти закон котрий імплементує європейський Регламент REMIT (Regulation on Wholesale Energy Market Integrity and Transparency, що забезпечить прозорість ринку електроенергії та посилить конкурецію на ньому за європейськими правилами.

Чи достатньо буде коштів від нового тарифу для підготовки до зими
Серебряніков розповідає, що зростання тарифу, за умови повної оплати електроенергії населенням, мало б дати ринку додаткові 700-800 млн доларів. Це відносно небагато і не вирішить всіх наявних проблем, однак все ж допоможе краще підготуватися до зими – провести деякі ремонти енергообладнання, а також частково поповнити запаси енергоресурсів (газу, вугілля).

При цьому експерт зауважує, що ризик збільшення неплатежів є, оскільки населення України значно збідніло впродовж 2022-2023 років. Тому, такого роду кроки з боку Уряду мають бути добре сплановані, розтягнуті в часі на кілька етапів і, головне, супроводжуватися належними механізмами захисту вразливих споживачів – через їх адресну підтримку у вигляді прямого субсидіювання на оплату комунальних послуг.

Голіздра також вважає, що підвищення тарифів не покриє собівартість генерації та розподілу електроенергії, але все ж знизить ризики колапсу галузі.

“Тонна вугілля у 2017 році коштувала 2 тисячі гривень, зараз вона коштує в чотири рази дорожче, а тариф підняли всього на 60%. Проте цей крок зменшить ризики колапсу енергетичного ринку з причини тотальних неплатежів, враховуючи певний обсяг допомоги Західних країн”, - каже Голіздра.

Чи будуть відключення світла влітку?
За словами Омельченка, гарантувати відсутність відключень на 100% наразі неможливо, оскільки аварійні відключення бувають і в стабільніших енергосистемах. Але і ймовірність серйозних системних обмежень у літній час експерт не передбачає.

“Така ймовірність дуже низька оскільки попри ремонтну кампанію у нас збільшується виробництво відновлюваних джерел енергії. Плюс ми маємо можливість імпортувати понад 1 ГВт електроенергії з сусідніх країн. Крім того, ремонтна кампанія спрямована таким чином, що коли збільшується обсяг робіт на атомних станціях, ця знижена генерація компенсувалась тепловою генерацією. Ремонтні роботи між станціями узгоджені. Це важко зробити, але це робиться”, - говорить експерт.

Рябцев також сумнівається у можливості аварійних відключень у літній час. За його словами, можуть бути обмеження постачання електроенергії окремим споживачам в окремих регіонах, в умовах коли будуть аномально високі температури, або пошкодження мережі через негоду.

“Якщо ремонт енергоблоків буде відбуватися за планом без негараздів тоді все буде нормально. Я не думаю що буде щось таке вже як було минулої осені. Ми бачимо, що набагато міцнішою стала система ППО. Набагато надійнішою стала сама система завдяки синхронізації з європейською енергосистемою”, - каже Рябцев.

Степан Крьока

Інф. delo.ua