Війна в Україні та зростання вартості енергоносіїв змусило уряди прискорити виробництво внутрішньої енергії, включаючи ядерну енергію, відновлювані джерела енергії, гідроенергію та вугілля. Разом з цим очікується, що підвищена увага до питання енергетичної безпеки стимулюватиме прискорення енергетичного переходу. Про це пише видання enkorr з посиланням на звіт компанії British Petroleum, котрий був опублікованих 30 січня.
У своєму енергетичному прогнозі на 2023 рік компанія BP заявила, що війна в Україні сповільнить світову економічну активність до 2035 року приблизно на 3% порівняно з минулорічним прогнозом через підвищення цін на продовольство та енергоносії, а також зниження торговельної активності.
BP знизила свій прогноз попиту на нафту і газ у 2035 році на 5% і 6% відповідно згідно до свого центрального прогнозного сценарію, який базується на поточних планах урядів щодо переходу на енергетику. Зміни зосереджені в основному в Європі та Азії, які значною мірою залежать від імпорту енергоресурсів, повідомила ВР.
Згідно з трьома сценаріями, глобальний попит на енергію досягне піку між кінцем 2020-х і 2035 роками, згідно з BP, генеральний директор якої Бернард Луні прагне швидко розвивати бізнес компанії з відновлюваних джерел енергії та скоротити видобуток нафти і газу до 2030 року.
Росія є великим експортером енергоносіїв та інших товарів. Але світові шляхи торгівлі енергоносіями різко змінилися після війни, особливо після того, як Москва припинила більшу частину експорту природного газу до сусідньої Європи, а Європа заборонила імпорт російської нафти.
У той же час різке зростання світових цін на енергоносії минулого року змусило уряди прискорити виробництво внутрішньої енергії, включаючи ядерну енергію, відновлювані джерела енергії, гідроенергію та вугілля.
Загалом, ВР очікує, що споживання первинної енергії в 2035 році буде нижчим на 2% порівняно з минулорічними прогнозами, причому половина цього падіння буде пов’язана з підвищенням енергоефективності, а половина – через зниження економічної активності.
"Підвищена увага до енергетичної безпеки в результаті російсько-української війни має потенціал для прискорення енергетичного переходу, оскільки країни прагнуть збільшити доступ до енергії, виробленої всередині країни, значна частина якої, ймовірно, надходить з відновлюваних джерел та іншого невикопного палива", - сказав у звіті головний економіст ВР Спенсер Дейл.
Згідно з трьома сценаріями ВР, попит на нафту почне швидко падати після 2030 року, але він продовжуватиме відігравати важливу роль у глобальній енергетичній системі, а світовий попит досягне 70-80 мільйонів барелів на день (б/д) до 2035 року порівняно із сьогоднішнім споживанням. близько 100 мільйонів барелів на добу.
Викиди вуглецю в 2030 році за центральним сценарієм BP будуть на 3,7% нижчими, ніж у попередньому прогнозі.
Згідно з цим сценарієм, глобальні викиди вуглецю досягають піку у 2020-х роках і приблизно до 2050 року будуть приблизно на 30% нижче рівня 2019 року.
Нагадаємо, що серед глобальних ризиків десятиліття, котрі обговорювалися на економічному форумі в Давосі цього року була зміна клімату та неспроможність адаптації до неї. Російська агресія змусила європейську економіку загальмувати “зелений перехід”, але в перспективі в ЄС планують прискорити перехід до чистої енергії. Відновлювана енергетика стрімко розвивалася в Україні до повномасштабної війни, але через майже рік великої війни більшість “зеленої” генерації знищено, а механізм “зеленого тарифу” не працює.
Степан Крьока
Інф. delo.ua