Виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (IEA) Фатіх Біроль вважає, що світ зараз переживає "першу дійсно глобальну енергетичну кризу". Про це він сказав у вівторок на відкритті Міжнародного енергетичного тижня у Сінгапурі (SIEW-2022), пише Reuters.

Він попередив, що у 2023 році дефіцит природного газу може ще більше посилитися: очікується збільшення попиту як із боку Китаю, так і з боку Європи, якій потрібні будуть додаткові обсяги зрідженого газу (LNG) для заповнення підземних сховищ перед наступною зимою.

В інтерв'ю сінгапурському виданню The Straits Times він додав, що це означатиме вищі ціни та дефіцит пропозиції щонайменше до 2024 року.

Біроль вказав, що схожий ризик виник і на ринку нафти через "ризикове" рішення картелю ОПЕК+ зменшити квоти видобутку на 2 млн барелів на добу.

"Це особливо ризиковано, тому що окремі держави світу знаходяться на межі рецесії. Якщо ми говоримо про глобальну рецесію... я вважаю це рішення справді невдалим", – сказав він.

"Якщо глянути на реальні економічні наслідки енергетичної кризи, то через високі ціни на енергоносії вона завдає дуже великої шкоди країнам, які розвиваються. У багатьох країнах ослабли валюти. Для них це велика проблема, і мене дуже хвилюють геополітичні наслідки цієї ситуації", – заявив Біроль.

Він побоюється, що ця криза може поглибити розрив між багатими та бідними країнами.

"Цілком очевидно, що першопричиною нинішньої енергетичної кризи є вторгнення Росії до України", – сказав Біроль. Але у багатьох бідніших країнах вважають, що зростання цін на енергоносії відбувається через протистояння між Заходом і Росією.

"Це може призвести до геополітичного розколу між західними країнами, розвинутими економіками та країнами, що розвиваються", – попередив Біроль.

Аналітичний центр Bruegel у вересні спрогнозував, що країни Європи витратять 500 млрд євро на боротьбу з енергокризою.

Андрій Водяний

ЛIГАБiзнесIнформ