• Главная
  • ЛЕНТА НОВОСТЕЙ
  • АРХИВ
  • Промновости
  • Товарная биржа
  • Цены
  • Выставки
  • Реклама
  • Контакты
  • RSS feed
  • Издается с 25 июня 2004 года
  • Ще одна державна гарантія: як НБУ планує рятувати небанківські фінустанови від банкрутств
    Опубликовано: 2021-05-10 08:51:48

    Концепцію створення системи гарантування для страхових компаній (СК) і кредитних спілок уже погодила Рада з фінансової стабільності — об'єднує НБУ, Мінфін, ФГВФО та НКЦПФР. Гравці ринку здебільшого таку ініціативу підтримують.

    Ідею НБУ приєднати кредитні спілки і компанії зі страхування життя до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб України (ФГВФО) у кінці лютого 2021 року вперше озвучив заступник голови НБУ Ярослав Матузка. "Ми відпрацьовуємо з Фондом гарантування концепцію щодо приєднання кредитних спілок та лайфових страховиків. Ми визначилися, що оптимальним варіантом буде приєднання цих учасників ринку до діючого фонду. На найближчій раді фінстабільності ми збираємося розглянути цю концепцію... Ми б хотіли, щоб в 2023- 2024 роках система гарантування запрацювала для клієнтів кредитних спілок та лайфових страховиків", — заявив він тоді.

    Про те, що Рада з фінансової стабільності відповідну концепцію створення системи гарантування на базі чинного ФГВФО уже погодила, написала у своїй колонці для "ЕП" директор департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ НБУ Ольга Гурбич. Вона зазначила, що далі НБУ та фонд спільно з гравцями ринку повинні дійти згоди щодо параметрів та концепції. "Цю роботу ми вже почали. Спільно з народними депутатами ми повинні напрацювати відповідний законопроєкт. Ставимо собі амбітну ціль: зареєструвати документ у Верховній Раді у 2021 році", — повідомила представниця НБУ.

    Про те, що сам ринок зацікавлений в наявності системи гарантування і підтримує її створення, розповів у коментарі Delo.ua генеральний директор страхової компанії "ARX Life" В'ячеслав Гавриленко. "Ми підтримуємо цю ідею. Безумовно, це приверне більше уваги до накопичувальних продуктів і підвищить ступінь довіри з боку потенційних клієнтів", — зазначив він. При цьому В’ячеслав Гавриленко звертає увагу на практичні питання, від вирішення яких залежить успішність впровадження. "Наприклад: на сьогоднішній день в Україні не так багато лайфових компаній зі сформованими портфелями (і резервами) по накопичувальному страхуванню. Як бути з цими портфелями? Поширювати чи систему гарантування на них (якщо так, то за рахунок чого), або впроваджувати її тільки для нових договорів — починаючи з деякого нового періоду?" — говорить він.

    Аналітики ринку саму ідею створення системи гарантування для страховиків і кредитних союзів також здебільшого підтримують. Однак, і в свою чергу звертають увагу на певні "підводні камені".

    "Я бачу в цьому сенс, але треба розуміти, що тут питання в тому що, якщо цей фонд буде працювати лише за рахунок внесків небанківських професійних учасників фінансового ринку, то в принципі він може покривати ризики лише певних банкрутств. Якщо це буде банкрутство якоїсь системної компанії, він покрите це не зможе. Якщо це буде банкрутство якесь серійне чи каскадне під час кризи, коли банкрутують десятки компаній, тоді тим більше не зможе покрити. Тут питання: чи будуть розповсюджуватися державні гарантії на вклади в небанківські фінансові установи? Тобто — чи буде, наприклад, держава допомагати цьому фонду, як вона допомагала під час кризи 2014-2015 рр банківському фонду гарантування? Чи буде докапіталізовувати цей фонд? Чи буде якась гарантована сума на небанківському фінансовому ринку? Від цього залежить ключовий рівень ризиків. Якщо не буде, то тоді цей фонд буде відігравати скоріше таку ритуальну функцію заспокоєння клієнтів, але не буде мати змоги системно вирішувати проблему ризиків", — каже в коментарі Delo.ua фінансовий аналітик Олексій Кущ.

    Щодо самої суми гарантування, то тут, на думку Олексія Куща, треба відштовхуватися від стратегії реформування цього сектору фінансового ринку. "На мій погляд, небанківський фінансовий сектор має бути для професійних учасників або для кваліфікованих інвесторів, назвемо їх так. У випадку, якщо він буде для кваліфікованих інвесторів, фонд гарантування взагалі не потрібен, тому що тоді встановлюється, наприклад, мінімальна сума, яку можна вкладати в небанківський фінансовий ринок — скажімо, від 1 млн гривень. Не менше. Тоді відсікаються дрібні вкладники, які мають 100-200 тис гривень. Кваліфіковані вкладники мають діяти уже на свій страх і ризик. Якщо вони втратять гроші, то це їхні проблеми — держава не має допомагати і ніякі фонди гарантування їм також нічого не мають віддавати. Але якщо все-таки до певних ферментів небанківського фінансового ринку будуть допущені вкладники фізособи з невеликими сумами, тоді я думаю, що за аналогією банківської системи треба встановлювати суму гарантування на рівні банківських 200 тис гривень", — каже аналітик.

    Зауважимо, в самому НБУ поки не озвучують, на які суми гарантованого покриття можуть розраховувати вкладники кредитних спілок і страхових компаній.

    "Якщо говорити про суму, яку буде покривати ФГВФО, у випадку створення системи гарантій, то вона повинна розраховуватися виходячи із середніх обсягів коштів по подібних співтовариствах. Немає точних даних якою вона може бути", — каже у коментарі Delo.ua керівник компанії Perfomance Management Сергій Сароян.

    В той же час, економіст Олег Пендзин звертає увагу на те, що участь банків у системі гарантування є не безкоштовною і забирає від 1 до 1,5 % відсоткової ставки. "Привабливість кредитних спілок сьогодні в тому, що вони мінімізують свої видатки і таким чином дають більш привабливі відсотки для тих, хто хоче отримати у них кредити або для вкладників, які можуть отримати більш високі відсотки. Коли ми починаємо говорити про гарантування, то це додаткові видатки і для СК і для кредитних спілок, які безперечно будуть покриватися за рахунок майбутніх доходів, які будуть отримувати їх учасники.", — каже він.

    Такі видатки, на думку Олега Пендзина, для сегменту небанківського фінансового ринку можуть бути навіть більшими аніж для банків. "Коли ми говоримо про кредитні спілки то, по-перше, загальний ареал охоплення кредитними спілками власне населення він є значно меншим, ніж банківських структур, і якщо ми порівняємо 1,7 млрд гривень вкладень в кредитні спілки із загальним портфелем депозитів в банківській системі, то ця різниця в сотні раз. Разом з тим, адміністративні видатки лежать на одних, і ляжуть на інших. Одна справа, коли вас багато і коли ви вкладаєте туди гроші і там відсоток менший. Друга справа, коли вас небагато, але забезпечувати діяльність структури треба по-любому", — каже економіст. Важливим моментом він бачить і те, чи буде участь небанківських фінустанов у системі гарантування обов’язковою чи ні. "Для банківської системи на сьогоднішній момент участь не є обов’язковою. Це є додаткова конкурентна перевага. Тобто банк може бути членом фонду гарантування, а може і не бути ним. Якщо це і для кредитних спілок буде необов’язково, як у банківській системі, то тут питання: Скільки буде коштувати утримання такої структури по гарантуванню? Наскільки це збільшить видатки кредитних спілок зокрема? І чи захочуть їх учасники взагалі входити в такі речі? Тобто, якщо ситуація розвивається таким чином, то чи готові на сьогоднішній момент учасники цих кредитних спілок платити дорожче для того, щоб мати гарантії?", — говорить Олег Пендзин.

    Суттєві ризики економіст бачить і для самого ФГВФО у випадку, якщо той візьме на себе зобов’язання по кредитних спілках, і для держави загалом. "На виплату гарантованих сьогодні 200 тисяч гривень ФГВФО виділяє держава. Державі гроші повертаються із продажу майна збанкрутілих банків, яке ліквідаційні комісії банків передають фонду для реалізації. А яке сьогодні майно мають кредитні спілки? Там немає нічого. Будьмо відверті. Тоді яким чином буде забезпечуватися це гарантування?",— каже Олег Пендзин.

    Альтернативою ФГВФО для СК може стати і механізм перестрахування. "У всьому світі на сьогоднішній момент діють механізми перестрахування ризиків, особливо, що стосується страхових компаній і страхування життя. Тобто, страхові компанії самі себе страхують у більш потужних компаніях і таким чином забезпечують гарантії виконання своїх зобов’язань по відношенню до вкладників", — говорить Олег Пендзин.

    Альтернативи ФГВФО у випадку кредитних спілок аналітики поки не бачать. "Однозначно систему гарантування, якщо вже створювати, то тільки на базі ФГВФО так як потрібна централізація влади над усіма процесами. Абсолютно справедливо пам'ятати, що створення єдиного фонду гарантування для банків та інших кредитних установ, до яких належать кредитні спілки, — світова практика", — говорить Сергій Сароян.

    В той же час Ольга Гурбич наголошує на тому, що до того як запускати систему гарантування регулятор повинен впевнитися в якості кредитних спілок та страховиків життя, вклади та виплати яких гарантуватиме створена державна система. "Для цього НБУ мусить вибудувати надійний пруденційний нагляд за ринком. Пересвідчитися, що послуги надають платоспроможні установи з достатнім запасом капіталу, які сумлінно виконують нормативи та регулярно звітують. Ми також повинні запровадити заходи раннього реагування, які виявлятимуть ризики, що можуть спричинити проблеми з платоспроможністю установи", — каже вона.

    Зацікавленість самих гравців ринку в наявності системи гарантування, за словами В'ячеслава Гавриленка, має дати відповіді на всі запитання, які зараз іще виникають. "Це питання зусиль і бажання з боку основних гравців на цьому ринку. Відповіді знайти можна. Повторюся — ми за систему гарантування", — каже він.

    Нагадаємо, регулятором фінансових, страхових, лізингових, факторингових компаній, ломбардів та кредитних спілок НБУ став 1 липня 2020 року. Це стало наслідком прийняття Верховною радою закону про спліт.

    Надія Михальчук

    Инф. delo.ua



    Внимание!!! При перепечатке авторских материалов с ELCOMART.COM активная ссылка (не закрытая в теги noindex или nofollow, а именно открытая!!!) на портал "Торгово-промышленные новости ELCOMART.COM" обязательна.



    Электронная почта проекта: info@elcomart.com
    Тел.: +380-50-070-2126
    bigmir)net TOP 100
    Яндекс цитирования
    © ООО "Мегапрайм груп". Все права защищены.
    При использовании материалов сайта в печатном или электронном виде активная ссылка на elcomart.com обязательна. Мнения авторов могут не совпадать с позицией редакции. За содержание рекламы ответственность несет рекламодатель. Права на информацию, представленную на elcomart.com, принадлежат ООО "Мегапрайм груп".