За підсумками 2020-го року ставки за депозитами знизилися майже вдвічі. Аналітики кажуть, що повернути довіру населення до банків за допомогою високих ставок буде не просто. Для цього потрібна впевненість у відсутності девальваційних стрибків.

На початку березня Національний банк України несподівано для всіх підвищив облікову ставку із 6% до 6,5%. І це, за словами регулятора лише початок — вже у квітні вона повинна досягнути 7%.

За логікою збільшення облікової ставки НБУ мало би потягнути за собою і зростання ставок за депозитами. Попри це, як кажуть експерти ринку, не все так однозначно.

Курс на підвищення
Тенденція зменшення облікової ставки, яку Нацбанк розпочав 25 квітня 2019 року — тоді вперше за два роки регулятор знизив облікову ставку на 0,5% — до 17,5% — стала приводом для банківських установ знижувати ставки за депозитами.

Так, на фоні зменшення облікової ставки — в 2020 році облікова ставка НБУ упала з 11% до 6% — ставки за депозитами знизилися майже вдвічі. Наприклад, скажімо, індекс UIRD за депозитами на 12 місяців, який на початку 2020 року у гривні становив 15,18% річних, в доларах — 2,54%, а в євро — 1,09%, на кінець 2020-го року уже був — 8,63%, 1,21% і 0,56% відповідно.

На початку січня 2021 року на своїй сторінці у Facebook перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова назвала існуючі на той час ставки за депозитами такими, що відповідають економічно обґрунтованому мінімуму і подала їх як заслугу регулятора. "Цього не сталося б, якби Національний банк не приборкав інфляцію, що дало змогу знизити облікову ставку до рекордних 6%, а наша монетарна трансмісія не була б справжньою", — зазначила вона. Однак, уже 4 березня 2021 року Нацбанк своїм рішенням підвищив облікову ставку із 6% до 6,5%. Згідно із планами регулятора, у квітні вона має зрости іще більше — до 7%.

Стримуючі фактори
"Традиційна залежність дій банків від зміни ставки НБУ може не спрацювати, тому що банківський сектор пережив непростий 2020 рік пандемії і відтік коштів з сектора. Відсутність зацікавленості в кредитуванні також буде стримувати від підвищення ставок за вкладами. Платити вкладникам відсотки прибутковості буде непросто — за підсумками 2020 року банки номінально показували приплив валютних коштів в гривневому еквіваленті, хоча реально мали відтік", — каже у коментарі Delo.ua аналітик компанії "Центр біржових технологій" Максим Орищак. Причиною виставлення невірних даних напоказ він називає небажання сіяти ще більшу паніку серед населення, щоб не вилучали гроші з сектора, і каже, що така маніпуляція була можлива за рахунок девальвації гривні.

Про те, що зростання облікової ставки НБУ не потягне за собою зростання ставок за депозитами говорять у коментарі Delo.ua і банкіри. Причини тут називають дещо інші.

"По-перше, підвищення було передбачуваним, тобто враховувалося абсолютною більшістю учасників ринку. По-друге, середньоринкові ставки за гривневими вкладами на всі терміни на сьогодні є вищими облікової ставки навіть після її підвищення. Тобто — навіть при нинішньому рівні індикатива він швидше стимулює зниження прибутковості вкладів, аніж їх зростання. Але головне —  це істотний надлишок ліквідності на ринку і гострий дефіцит якісних позичальників. Обсяг вкладень банків в депозитні сертифікати НБУ зріс до 145,6 млрд гривень. Причому дві третини з них — тижневі. Ці показники не дають ніяких підстав прогнозувати зростання депозитних ставок", — говорить радник голови правління Кредитвест банку Василь Невмержицький.

Саму по собі зміну облікової ставки НБУ не вважає приводом до змін ставок за депозитами і директор департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку  Орися Юзвишин. "Наразі ми в Кредобанку уважно спостерігаємо за ринком, але не плануємо змін ставок за депозитами", — зазначає вона.

Змінювати ставку за депозитами, зважаючи на сьогоднішню стабільність банківської системи, поки не планують і в ПриватБанку. Однак, зазначають — "банк буде корегувати ставку в залежності від потреб в ресурсах". На даний момент в ПриватБанку констатують, що загальний обсяг грошей на рахунках приватних клієнтів (в першу чергу за рахунок коштів на поточних рахунках) значно виріс. "Наприклад, за останні 4 місяці наш пасивний портфель фізичних осіб у гривні зріс більш, ніж на 10 мільярдів гривень. При цьому, депозити дали лише 15% цього приросту", — розповідає керівник київського прес-офісу ПриватБанку Олександр Жильцов.

Те, що у банківській системі збільшується доля коштів "до запитання" — вкладники віддають пріоритет ліквідності над дохідністю — Олександр Жильцов пояснює неможливістю в сьогоднішній ситуації робити тривалі прогнози на майбутнє. Водночас, особливої загрози для банківської системи в цьому не вбачає. "Чи є в цьому загроза банківській системі? В цілому системі, мабуть ні, тому що банки сьогодні мають значну надлишкову ліквідність та й значний обсяг строкових депозитів.  При цьому, звісно, кожен банк самостійно слідкує за балансом строкових та "до запитання" коштів", — говорить представник ПриватБанку.

Літо покаже
Загалом же, підвищувати інтерес населення до вкладів у гривні за рахунок поступового підвищення ставок, на думку експертів, буде не просто. "Це можна буде зробити не раніше літа 2021 року, за умови позитивних новин від зовнішніх кредиторів (що знизить побоювання населення щодо девальваційних стрибків). Тоді варто очікувати пропозицій банківського сектору за вкладами з більш високою ставкою. Більш ймовірно, що в першу чергу ставки підвищать за довгостроковими вкладами", — вважає Максим Орищак.

Втім, Василь Невмержицький не виключає, що точкові прецеденти зростання прибутковості вкладів в окремих фінустановах можуть спостерігатися і раніше, проте зауважує, що з нещодавнім підвищенням ставки на 0,5% їх зв’язувати не варто.

Більше лякає банкірів перспектива подальшого зростання облікової ставки НБУ і прискорення темпів інфляції. 

"Зважаючи на ріст рівня інфляція та вихід показника значення інфляції вище цільового діапазону НБУ, збільшення облікової ставки на 0,5% було прогнозованим. Зараз ми спостерігаємо ріст інфляції і в наступних періодах, як мінімум в першому півріччі 2021 року, що також може відобразитися на реакції НБУ в частині зміни облікової ставки в сторону росту. За кращим сценарієм в найближчі півроку, у випадку росту облікової ставки не більше 7%, ситуація з вартістю залучення депозитів, а отже ставки кредитних програм залишаться без змін. В інакшому випадку банки будуть реагувати збільшенням ставок за депозитами, що спричинить зміну ставок в сторону росту для нових кредитів", — каже директор з розвитку роздрібного бізнесу Департаменту підтримки та координації мережі Правекс Банк Володимир Чорненький.

Про те, що прискорення інфляції в середньостроковій перспективі може вплинути на ринок як через максимально можливе підвищення облікової ставки в квітні, так і безпосередньо, говорить і Василь Невмержицький. "Зростання споживчих цін прискорилося до 7,5% в річному вимірі за підсумками лютого і цей показник можна порівняти з прибутковістю тримісячних вкладів. А з урахуванням податкових відрахувань, навіть перевищує її. Потенційно це може стимулювати людей шукати інші способи вкладення коштів, а банки — нарощувати прибутковість", — говорить він. Втім, що це стане системним трендом, не думає. "По-перше, інфляція до середини року почне сповільнятися хоча б із суто календарних причин, по-друге, надлишок ліквідності буде сильно стримувати вплив інфляційного чинника", — резюмує радник голови правління Кредитвест банку.

Надія Михальчук

Инф. delo.ua