В НАТО вважають, що проект тривимірного міношукача (3D), який спільно розробляється науковцями України та Норвегії, в разі успіху стане проривом в науці, що дозволить допомогти вирішити питання розмінування по всьому світу. Про це в коментарі власному кореспонденту УНІАН заявила старший радник програми Деніз Бетен в Осло в ході Інформаційного дня НАТО в рамках програми «Наука для миру та безпеки (Science for Peace and Security (SPS)», коментуючи презентацію відповідного проекту. Як відомо, завданням проекту, який втілюється за підтримки НАТО, є розробка унікального ручного легкого міношукача, який у будь-якому ґрунті на глибині 50 см зможе встановити місце залягання не тільки металевої, але й пластикової міни та вивести на монітор її зображення у трьох вимірах. Аналогів цьому у світі ще не існує. "Цей проект має реальний потенціал у питанні вирішення ручного міношукача. Це дуже важливо. Це справжня інноваційна технологія, яка є проривною, особливо у сфері чутливості, яка є дуже високою і може знайти пластик. Також буде зображення вибухового пристрою, що дуже важливо. Міни - це проблема у всьому світі, а тому це буде глобально", - переконана вона. Бетен нагадала, що зараз існують ручні детектори, які також мають невеликі екрани, але розмінування з їх використанням займає багато часу та потребує залучення великої кількості людей. "Коли ви подивитесь на кількість мін, які є на сьогодні в землі - а це мільйони на значних територіях, на знешкодження яких у сучасних умовах будуть потрібні тисячі років та сотні людей, це (новий міношукач - УНІАН) дозволить зберегти багато часу та зробить можливим просуватися вперед значно швидше", - зазначила представник альянсу. При цьому вона зауважила, що нова технологія надає нові можливості і урядам країн у сфері розмінування. "Якщо ми зможемо надати технології, які збережуть час, життя, можуть легко переноситься, тому що вони не важкі і мають велику чутливість, це буде важливим стимулом для урядів почати вирішувати питання розмінування, особливо на кордонах, а не тільки у зоні конфлікту. Так, зараз ми говоримо про Україну через конфлікт, але розмінування треба проводити і в мирний час", - наголосила Бетен. Предствник альянсу висловила сподівання, що проект буде завершений успішно. "Коли ми подивимося на реальні досягнення і перші результати, я вірю в те, що вони (науковці - УНІАН) на шляху до успіху", - сказала вона. За словами Бетен, по завершенню реалізації проекту права інтелектуальної власності будуть належати Україні та Норвегії, і "вони зареєструють патент". "НАТО не буде претендувати на будь-які зиски з цього. Україна та Норвегія розділять успіх та прибутки", - додала представник НАТО. При цьому співрозмовник агентства наголосила, що цей Інформаційний день у Норвегії демонструє, як можна "розвивати партнерство між науковцями та експертами НАТО з українськими науковцями". "Програма «Наука для миру та безпеки» надає рамки відкритої платформи, щоб зібрати разом досвідчених науковців, а також показати, що українська наукова спільнота має дуже великий досвід; має, що докласти, і цей проект є взаємовигідним - як для науковців НАТО, так і для українських", - розповіла Бетен. Іншим важливим внеском цієї програми НАТО вона назвала підтримку молодих науковців, запобігання вимиванню мізків, просування наукових досліджень та практичне співробітництво в дослідницьких інституціях країн-партнерів. "У цьому відношенні 3D міношукач є гарним прикладом, який допоможе науковим інститутам поглибити свої дослідження за допомогою побудованої мережі контактів з їхніми колегами з норвезького університету", - підкреслила представник альянсу. Бетен вказала, що під час презентації науковці зазначили, що даний проект "покращить можливості країн НАТО та країн партнерів, тобто глобально, реагувати на дуже складні питання розмінування не тільки у мирний час, але й під час конфлікту". "Подивіться, що відбувається під час операцій проти ІГ в Іраку та Сирії. Дуже важливим є можливість знайти міну, очистити ґрунт та будівлі. Ми повинні запобігти втратам людських життів і зробити це безпечним шляхом", - наголосила вон. Проект 3D міношукача в рамках Інформаційного дня НАТО представив докторант Норвезького університету науки та технологій (NTNU) Юрій Войтенко, який є координатором проекту та розробляє програмне забезпечення для приладу. Українську сторону, яка бере участь в програмному забезпеченні проекту, в рамках заходу представляв технічний директор українського агентства з питань перспектив наукових розробок (UARPA) Данило Ситніков. Як повідомляв УНІАН, завершено перший етап реалізації проекту, в рамках якого виготовлено відповідне апаратне забезпечення. Другим етапом проекту буде написання програмного забезпечення, що займе це 6-8 місяців. Після цього має бути виготовлений дослідний прототип для польових випробувань.

unian.ua