Наразі така ціль одна: продовження економічного тиску на Україну і створення для себе ще однієї позиції для шантажу.

Загалом, у теорії конкурентної стратегії зроблено величезний прорив.

Аби захопити більшу частку ринку або зберегти її, потрібно примусово постачати товар чи послугу ймовірному споживачеві.

Саме такий висновок можна зробити із заяв "Газпрому" та уряду РФ.

Судячи з усього, саме до такої тактики "Газпром" збирається вдатися в Україні.

Кількість суворих сервісів від "Газпрому" розширюється. Останнє слово - неузгоджений, однобічний та примусовий експорт газу.

19 лютого ПАТ "Укртрансгаз" оприлюднив новину про припинення постачання газу до зони АТО. Причиною стали "численні пошкодження газотранспортної інфраструктури, завдані обстрілами та підривами на території бойових дій".

Поновлення постачання газу, додала компанія, неможливе через продовження активних бойових дій. "Укртрансгаз" підтвердив готовність почати відновлення інфраструктури у разі припинення боїв і відсутності загрози життю працівників.

Інформацію про тимчасове припинення газопостачання до окремих районів у зоні АТО підтвердив голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв.

"Ми спостерігали великі руйнування. Велика кількість газопроводів пошкоджена вибухами, частина замінована. Відновлювальні роботи тривають. 19 лютого ситуація була найбільш важкою. Наші служби не могли підійти до газопроводів. Зараз так можливість з'явилася, і постачання було відновлене", - сказав він.

Однак у проміжку часу між заявами "Укртрансгазу" і Коболєва були інші заяви. Спочатку російські окупанти поскаржилися, що газу вистачить лише до вечора 19 лютого. Потім прем'єр РФ Дмитро Медведєв доручив "підготувати пропозиції про надання гуманітарної допомоги у вигляді поставок газу для потреб цих регіонів".

О 17:00 російська агенція поширила заяву голови правління "Газпрому" Олексія Міллера про початок постачань газу на неконтрольовані Україною території.

"Відповідно до чинного між "Газпромом" і "Нафтогазом України" контракту, з 16:00 19 лютого 2015 року "Газпром" постачає газ в Україну, у тому числі через вимірювальні станції "Прохорівка" і "Платово" в обсязі 12 млн куб м на добу", - сказав Міллер.

Вже о 18:30 за київським часом голова правління "Нафтогазу" повідомив про відновлення постачань газу в зону АТО з українського боку. При цьому він наполягав, що можна говорити лише про заяви щодо наміру "Газпрому" постачати паливо через дві вимірювальні станції на території України.

"Нафтогаз" не буде оплачувати цей рахунок. Це суперечить контракту. За відсутності контролю на цій території можна заявляти будь-що. При відсутності на станціях представників "Укртрансгазу" та "Нафтогазу" і відновлення постачання газу з боку України це нелогічно і некоректно", - сказав Коболєв.

Він підкреслив, що контракт між "Нафтогазом" і "Газпромом" чітко визначає процедуру передавання палива на кордоні. Між українською і російською сторонами в районі проведення АТО нема представників "Нафтогазу" і нема можливості контролювати постачання палива.

Напрямки постачання газу до України регулюються окремими заявками, які направляє "Укртрансгаз". Ніхто інший не має права направляти заявки.

Ситуація має всі ознаки конфлікту. Російські ЗМІ поширили однозначну новину: початок постачань з 16:00 за московським часом 19 лютого. Новину "роздав" тільки московський "Интерфакс", за ним одразу вийшли "Ведомости".

Коболєв зазначив, що технічної можливості визначити, чи постачався газ через кордон, нема. За гроші українських споживачів і НАК, додав він, це відбуватися не буде. В рамках існуючого контракту підтвердити це постачання неможливо.

Ще одним аргументом на користь можливого конфлікту є те, що газ можна постачати з російського боку через газопровід Сохрановка-Жовтнева потужністю  24-28 млрд куб м, який йде уздовж кордону України на південь. Через нього можна подавати газ з Північно-ставропольського ПСГ обсягом 43 млрд куб м.

Цей газопровід було запущено в листопаді 2007 року. Головна мета проекту - зменшити транзит через українську територію, зокрема, через трубопроводи  Краснодар-Серпухів та Ставрополь-Москва. Через них газ постачався на південь РФ у квітні-жовтні. Саме через це експлуатація ГВС була призупинена.

"Представників "Укртрансгазу" і "Нафтогазу" в "Платово" нема багато років. Цей пункт давно не використовувався для подачі газу в Україну. Говорити, що там відбувається, ми не можемо. Якби "Газпром" хотів передати газ коректно, то процедура мала би бути іншою", - відзначив Коболєв.

З початку 2014 року і до 19 лютого 2015 року на вимірювальних станціях "Прохорівка" і "Платово" реєструються нулі. Падіння постачань за іншими напрямками не спостерігалося.

У "Нафтогазі" вважають, що це спроба зберегти свою частку на українському ринку. "Зважаючи на падіння придбання газу з російського боку і збільшення обсягів придбання з європейського боку, все це виглядає як певна спроба закріпити за собою частину українського ринку газу", - вважає глава НАК.

Російській стороні було важливо підкреслити, що газ піде через вимірювальні станції. Насправді точок входу навіть більше.

Як зазначається в публікації East Europen Gas Analisys, "Газпром" може організувати прямі постачання газу на схід України через вимірювальні станції "Прохорівка", "Платово" та ПЗРГ "Ізварино" і "Пархоменко".

Тобто мається на увазі, що за "гуманітарну допомогу" доведеться платити. Нехай про неї ніхто і не просив. Такого варіанта розвитку подій виключати не можна.

Масштаби "допомоги" чималі, і за примусового постачання стануть проблемою. 12 млн куб м на добу легко перетворюються на 360-370 млн куб м на місяць і 4,3-4,4 млрд куб м на рік. За нинішньої ціни - 330 дол за тис куб м - це 1,4-1,5 млрд дол.

За даними "Нафтогазу", обсяги споживання в зоні АТО коливаються від 8 млн куб м до 18 млн куб м на добу, не кажучи про втрати в результаті пошкоджень. Лише в одному такому випадку поблизу Дебальцева було втрачено 10 млн куб м.

Примусовий неузгоджений реверс може бути своєрідною помстою за активізацію імпорту газу із західного напрямку і може стати приводом для чергового витка інформаційної чи газової війни з Росією.

У ширшій перспективі навіть віртуальні постачання газу в зону АТО відповідають глобальній цілі: вимивати ресурси України з прицілом на поступову дезінтеграцію.

Недавній вояж Путіна до Угорщини лише підтвердив, що нісенітниці Жириновського не забуті, і РФ готова "підкормлювати" лояльність окремих країн, щоби внести ще більше неузгодженості в політику ЄС.

domik.ua