Впродовж тижня після того, як НБУ "відпустив" офіційний курс гривні, а також запровадив низку обмежень на валютному та грошовому ринку, гривня спочатку трохи зміцнилася, а потім знову почала падати.

Крім того, з'ясувалося, що підприємці, на відміну від банкірів, мають багато зауважень до обмежувальних ініціатив Нацбанку.

Виконувач обов'язки прем'єра Сергій Арбузов каже, що тепер "ситуація на валютному ринку керована і контрольована". При ринковому курсі, так само, як і при "стабільному", "об'єктивних економічних підстав" для хвилювання немає.

"Курс може коливатися в обидві сторони. Це абсолютно нормальна ринкова ситуація. НБУ зі свого боку стримує надмірне коливання і спекуляції", - заявив Сергій Арбузов під час засідання уряду.

Втім, після кількох років "залізної" стабільності курсу, кілька днів його ринкового формування видалися нелегкими для реального сектору економіки. Складностей додали і дві   постанови НБУ , що були ухвалені одночасно із лібералізацією курсу.

Банкіри "за", бізнес - "проти"

Зокрема, постанова №49 "Про заходи щодо діяльності банків та проведення валютних операцій", передбачає проведення банками операцій клієнтів лише у межах залишків коштів на ранок наступного дня, а також подовження до 6 робочих днів закупівлю валюти за дорученнями клієнтів-юридичних осіб та приватних підприємців.

Мета цих заходів, як пояснювали у Нацбанку, - прибрати спекулятивний тиск на валютному ринку. Там також наголошують, що запровадження обмежень є вимушеним кроком, і що вони будуть скасовані щойно ситуація на валютному ринку стабілізується.

Із цим погодилися і представники великих банків, твердячи, що постанови мають на меті ускладнити життя для спекулянтів, тоді як "реальний бізнес" не повинен відчути великі незручності через жорсткіші правила роботи на валютному та грошовому ринках.

"З точки зору економіки я не бачу проблем для корпоративних клієнтів. Для реального сектору я проблем не бачу", - заявляв у перший день запровадження нових обмежень голова правління "ПриватБанку" Олександр Дубілет.

Те, що згідно із новими правилами, на покупку валюти для своїх клієнтів банкам тепер відводиться п'ять днів від подачі відповідної заявки, а саму валюту клієнт може отримати лише на шостий день від подачі заявки, за словами банкіра, також не проблема, бо зазвичай ці платежі і так плануються заздалегідь, а у випадку, коли валютні кошти потрібні клієнтові терміново, у банків є інструменти, які дозволять здійснити платіж, якщо "це не спекулятивна операція".

Проте на практиці все виглядає дещо по-іншому. Вже у понеділок, 10 лютого, оператори ринку нафтопродуктів висловили серйозне занепокоєння новими обмеженнями при купівлі валюти.

"Згідно з документом (постановою НБУ №49 від 6 лютого - Ред.), будь-яка проплата буде займати не менше шести банківських днів (до 10 календарних) з дня перерахування гривневих коштів на придбання валюти на спеціальний рахунок. Дане обмеження вже не дозволило імпортерам нафтопродуктів своєчасно оплатити законтрактований ресурс, призвело до зриву контрактних зобов'язань перед зарубіжними партнерами", - йдеться у поширеній Асоціацією "Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів".

Нафтотрейдери також нагадують, що близько 80% українського ринку пального - це імпорт, а відтак, ускладнення у розрахунках за бензин можуть мати серйозні негативні наслідки, адже вартість бензину закладається у собівартість більшості товарів та послуг.

Нафтотрейдери кажуть, що звернуться до уряду, аби пояснити небезпечність останніх рішень Нацбанку.

Але крім такого стратегічного для країни імпорту, як пальне, подорожчає весь імпорт - від авто та побутової техніки до ліків та фруктів.

Втім, виглядає, що проблеми матимуть не тільки імпортери, але й українські виробники.

"Після введення постанови НБУ №49 паралізовано роботу багатьох підприємств, жорсткий диктат регулятора призвів до реального ризику зупинки промисловості. Під загрозою зриву вчасне виконання контрактів не лише в Україні, а й з партнерами в інших країнах, зокрема через новації з купівлею валюти та блокуванням ресурсів компаній на спецрахунках банків", - подає "Інтерфакс-Україна" думку голови правління ВАТ "Укрпластик" Ірини Мірошник.

Є і ще одна небезпека: поки підприємства очікують на виконання своїх платіжних заявок банками, на рахунках заморожують великі суми обігових коштів.

До того ж, немає жодної гарантії, що за ті дні, поки банк виконує заявку на обмін валюти, її курс не зміниться так, що заморожених коштів буде достатньо для здійснення платежу.

Покрити нестачу обігових коштів можна лише за рахунок "коротких" кредитів від банків, які є зовсім недешевими. Все це - і заморожування обігових коштів, і короткострокові кредити - виробники обов'язково закладуть у собівартість своєї продукції чи послуг, що відповідно вплине і на ціни.

Підприємці також вважають що у такий спосіб НБУ намагається перекласти проблеми банківської системи на плечі "реального бізнесу".

Українські особливості девальвації

Згідно із класичною економічною теорією, серед тих, хто виграє від девальвації національної валюти, першість мають експортери. Але в українських реаліях це не зовсім так.

Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь звертає увагу на те, що левова частка українського експорту - це сировина чи товари із низькою доданою вартістю, коливання цін на які на світових ринках можуть бути більшими, ніж ефект від 10% девальвації гривні.

До того ж, каже експерт, багато великих українських експортерів є одночасно і імпортерами. Наприклад, виробництво та експорт хімічної продукції є неможливим без імпорту газу, - а саме імпорт стає першою "жертвою" при падінні курсу національної валюти:

"Девальвація, безумовно, полегшує життя експортерам. Але коливання цін на метал чи зерно на світових ринках можуть бути значно більшими, ніж очікування щодо коливання курсу. До того ж багато наших великих експортерів є також і великими імпортерами. Тож у зовнішній торгівлі нинішня девальвація - це не стільки вплив на експорт, скільки на імпорт, а імпорт стає дорожчим у гривневому еквіваленті", - пояснює Олександр Жолудь.

Борги стають дорожчими

При девальвації національної валюти країна має продукувати більше грошей, аби розплатитися із зовнішніми боргами. Раніше Україні вдавалося перепозичати кошти, аби розплатитися із попередніми боргами.

"Що буде зараз, коли три провідні рейтингові агенції знизили кредитний рейтинг України до рівня, близького до дефолтного, викликає велике запитання. Так само, як і те, що скажуть великі кредитори, які раніше погоджувалися на те, аби зачекати і перекредитувати Україну", - каже Олександр Жолудь, додаючи, що це може стати додатковим фактором зростання попиту на валюту, а відтак, і подальшого падіння курсу гривні.

Експерт також нагадує, що цього року держава і приватні позичальники мають повернути іноземним кредиторам близько 66 млрд доларів. Це у понад 3,5 рази перевищує наявні валютні резерви країни.

Що ж до валютних позик населення, то їхня кількість та обсяги поступово зменшуються після заборони на видачу нових кредитів у валюті, а відтак, вони вже не будуть таким фактором тиску на валютний ринок, як це було у 2008-2009 роках. Втім, тим, хто має невиплачені валютні кредити, і особливо ті, у кого гривневі доходи не зростатимуть, із девальвацією гривні матимуть додаткові проблеми у родинному бюджеті.

domik.ua