Для успішної реалізації проекту розвитку аеропорту Бориспіль, щоб зробити його справжнім лідером серед транзитних аеропортів, або професійною мовою - мега хабом, відтепер є всі передумови. На нещодавній нараді щодо розвитку та модернізації головного аеропорту України, яка відбулася з ініціативи Міністерства транспорту та зв’язку під головуванням Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Анатолія Кінаха, було остаточно знято всі проблемні питання які затримували реалізацію цього масштабного проекту.

 

 Насамперед, урегульовано розбіжності в поглядах на розвиток Державного аеропорту “Бориспіль” між його адміністрацією та авіакомпанією “Аеросвіт”. Прийнято рішення звернутися до Президента України з проханням дати доручення щодо забезпечення проектування та будівництва аеровокзального комплексу. Воно здійснюватиметься за рахунок коштів японського кредиту, на території, що належить аеропорту “Бориспіль” згідно державного акту на право постійного користування землею. Водночас, учасники наради дійшли згоди щодо необхідності проектування та будівництва аеропорту „Бориспіль” як єдиного технологічного комплексу, враховуючи можливість спорудження та експлуатації його об‘єктів різними власниками, у тому числі й ЗАТ „Авіакомпанія „Аеросвіт”.

 

Остаточну Концепцію розвитку міжнародного аеропорту “Бориспіль” на 2005-2020 роки доручено підготувати Мінтрансзв‘язку та Державіаслужбі вже до 1 грудня ц.р. Визнано також за доцільне призупинити відчуження майна та земельних ділянок, закріплених за Міноборони, для їх використання у подальшому розвитку міжнародного аеропорту „Бориспіль” як потужного регіонального хаба.

 

У попередньому проекті концепції розвитку аеропорту передбачалося максимально скоротити стикувальний час, аби пасажирам за пересадки з одного літака в інший не доводилося довго чекати. Була розроблена оптимальна схема завантаження злітно-посадочних смуг та інших функціональних областей аеропорту. Розбудовуватимуться пасажирські термінали Борисполя у вигляді літери Н. У результаті пропускна спроможність, так званої, зони обмеженого доступу у часи пік зросте більш як вдвічі. Для збільшення пропускної спроможності у зоні аеропорту, де пасажири пересуваються вільно, буде збудовано новий термінал, який спеціалізуватиметься виключно на міжнародних транзитних рейсах.

 

Завдяки розвитку зони вантажного терміналу і комерційних об’єктів буде повністю відокремлено пересування вантажних потоків і пасажирів.

 

Чимало незручностей пасажири нині переживають під час прийому в аеропорту Бориспіль офіційних делегацій, адже зараз зал для них розташовано у безпосередній близькості до міжнародного терміналу. У проекті розвитку аеропорту передбачено будівництво окремого терміналу міждержавних зв’язків.           

 

Значна увага у проекті приділена і транспортним підходам до аеропорту. Зокрема, передбачено будівництво залізничної лінії. Розвиватиметься мережа автомобільних стоянок коротко та довгострокового користування.

 

Згідно міжурядової угоди Японським банком міжнародного співробітництва на розвиток найбільшого аеропорту України, надано кредит у розмірі 180 млн. дол. США на дуже вигідних для України умовах. А саме: кредит виданий на 30 років під 1,5% річних та з відстрочкою виплат на 10 років. Передбачається, що завдяки реалізації цих інноваційних проектів Бориспіль має всі шанси стати головними транзитними авіаворотами у Східній Європі, через які літаки зі старого континенту доставлятимуть пасажирів у північні регіони континенту, Африку та Азію.

 

Фахівці стверджують, що Бориспіль має ідеальну схему, як для транзитного аеропорту. Його термінальний комплекс розташований по центру між двома паралельними злітно-посадочними смугами, які вже зараз є одними з найкращих у Європі. За останні десять років Бориспіль жодного разу не закривався через погані метеоумови, тоді як непогода навіть у Америці примушує відмовлятися від польотів. Вже тепер, без перебудови, Бориспіль обслуговує 160-180 рейсів щодоби, а його потужності дозволяють приймати і відправляти вдвічі більше літаків. Причому у Борисполі спостерігається стійка тенденція зростання пасажиропотоку.

 

Після втілення в життя всіх проектів з розвитку ДМА “Бориспіль”, головний аеропорт України, вже після 2020 року цілком зможе стати в один ряд з такими аеропортами як Бангкок та Бранденбург, здатними прийняти до 50 млн. пасажирів на рік.