Печерськ, насамперед через розташування на його території Лаври, був центром Києва, а його головною вулицею ще задовго до Хрещатика була Московська. Саме в цьому фешенебельному спальному районі селилася міська знать. Купці залюбки купували землю на Московській, будували тут житло, відкривали магазинчики. Перша згадка про цю вулицю з'являється в кінці ХVIII століття. Свою назву вона отримала від переправи через Дніпро та шляху на Москву. Свого часу була однією з найбільших вулиць у тодішньому Києві. Починалася від Арсеналу і доходила до нинішнього бульвару Лесі Українки. Наразі вулиця стала дещо коротшою і закінчується в районі вулиці Кутузова.

Зі спорудженням Печерської фортеці починається і спорудження вулиці Московської. Вона стає центральною вулицею міста в ХIХ столітті. Тут розташовуються галантереї, магазини. І лише в 30-х роках ХIХ століття вона втрачає своє центральне значення у зв’язку з перебудовою нової Печерської фортеці, яка змінює й значення самого Печерська. Тоді ж центр міста перемістився на Хрещатик.

“Цікаво, що на вулиці Московській ніколи не зводили багатоповерхових будинків, лише не вище двох поверхів. Ці правила доволі довго існували в місті під час спорудження житла”, — розповів Михайло Сичов — завідувач Музею культурної спадщини, який є однією з філій Музею історії Києва. За словами історика-краєзнавця, історія вулиці Московської тісно пов’язана з Введенським монастирем, який у ХІХ столітті заснувала Олександра Єгорова — вдова загиблого у Кримській кампанії капітана медичної служби. На розі вулиць Рибальської та Московської тоді побудували церкву. Окрім цього, Єгорова купує на Московській будинки, які входять до єдиної введенської жіночої общини, а пізніше ці будівлі стають монастирем. Після смерті Олександри Єгорової в 1878 році будують Введенську церкву. Нині УПЦ Московського патріархату.

Московська вулиця свого часу була відома своїм “зеленим готелем”, що належав Києво-Печерській лаврі. Він був розташований на місці нинішнього будинку № 30, де нині приміщення Печерського райвідділу внутрішніх справ. Готель звели у ХІХ столітті. Лавра здавала його в оренду поміщикам. Свою назву він дістав через те, що його дах був зеленого кольору. Свого часу в цьому готелі зупинялися відомі люди, серед них: Тарас Шевченко, який згадує “зелений готель” у своєму творі “Близнецы”, Грибоєдов, слав’янофіл Хом’яков, декабристи, різночинці. “Наприкінці ХІХ століття стару будівлю було знесено, а на її місці споруджено нову, в стилі модерн, яка збереглася й донині. Зовсім недавно зник із покрівлі й зелений колір, який замінили на інший, — розповіла старший науковий співробітник Музею культурної спадщини Олена Тарасова. — З вікон готелю було добре видно плац, на якому муштрували солдатів, будівлю Арсеналу. В готелі дотримувалися доволі суворих правил через те, що він належав Лаврі. Тут забороняли всілякі ігри, танці, музику. Лише в кількох кімнатах для постояльців це дозволялося”.

Вулиця Московська з 1920 по 1944 рік називалася Арсенальною. Під час Першої світової війни тут було прокладено залізничну колію, по якій із заводу відправляли гаубиці на фронт. Тут же було прокладено й трамвайну колію, але до нинішньої вулиці Суворова, де вона повертала.

У районі Московської, на нинішній Суворова, колись знаходився іподром. Звідси його перенесли на його нинішнє місце до Виставкового комплексу. Іподром на Печерську був із ХІХ століття. А винесли його в 60-х роках минулого століття і забудували звільнене місце житловими будинками. На старому іподромі часто бував імператор, спостерігав за бігами.

У другій половині ХІХ століття у зв’язку з побудовою нової Печерської фортеці та докорінної перебудови цієї частини міста вулиця Московська втрачає центральну роль. На Печерську залишаються артилерійські склади, майстерні, казарми різних родів військ, інші установи військового відомства. В 1850—1854 роках під керівництвом начальника Київської інженерної команди інженер-полковника Клименка на Московській було зведено комплекс будівель Арсеналу і Печерської фортеці. В 1915—1916 роках (за проектом архітектора Шехоніна) було зведено будівлю військового училища з манежем і інтернатом для чотирьох рот юнкерів. Протягом кількох століть Московська відігравала значну роль у житті Печерська. Особливу цінність мають на сьогодні пам’ятки, арсенальні корпуси, будинок на розі вулиць Московської та Рибальської, споруда колишнього Олексіївського військового училища.

До слова, в 1912 році на вулиці Московській у будинку № 5 жив відомий повітроплавець Петро Нестеров. У 1958 році на цьому приміщенні було встановлено меморіальну дошку.

Источник Информации: Газета "Хрещатик"
 Автор: Віталій КУРІННИЙ