«Місцевість відома під сучасною назвою з серед. XVII ст., найпоширеніша версія щодо її походження — від куренів, які тут начебто ставив Київ. козацький кіш» [ККТД, с. 56].

Найдавніше відоме рецензентові джерело, в якому згадується «Куренівщина» — це Подвірна ревізія населення Гетьманщини 1723 р., пущена в науковий обіг Сергієм Шамраєм. Ревізією тут зафіксовано 19 посполитих — і жодного представника інших станів [19, с. 144-145]. Версію про «курені» (щоправда, належних якійсь «пограничной страже») висунув М. Закревський [13, с. 724]. Козацькими ці курені стали вже у києвознавчих працях радянського часу, наприклад, у двотомній «Історії Києва» [17, с. 112]. Насправді нечисленні київські козаки жили не в куренях, а у своїх садибах на Подолі [34]. Чому козаків Київської сотні укладачі довідника називають «кошем», незрозуміло.

«[Куренівка] у 1630 налічувала 200 хат» [ККТД, с. 56].

Ці відомості про «200 хат», що згадуються у «Записці» Петра Розвидовського, стосуються не Куренівки, а Пріорки [22, с. 105].