Аналітичний центр «Академія» та Комітет громадського контролю як коаліція з понад 50 громадських організацій підприємців провели до Дня підприємця акцію громадського контролю, перевіряючи, чи вчасно і повністю виконано доручення Президента щодо відкриття в регіонах «єдиних вікон» для реєстрації бізнесу.

 

Як відомо, Президент України доручив губернаторам до 1 липня відкрити в своїх регіонах «єдине вікно» для реєстрації бізнесу, погрожуючи звільнити з посад тих, хто не виконає цього доручення. Глава держави на зустрічах з вітчизняною й світовою бізнес-елітою постійно наголошує на перевагах впровадження «єдиного вікна», яке щоразу подається ним як незаперечний доказ зрушень у боротьбі з бюрократизмом, корупцією й хабарництвом.

 

Майже всі області звітували Президенту, що вони відкрили «єдині вікна». Але чи насправді це так?

Говорить Олександра Кужель, президент Аналітичного центру, колишній голова Державного комітету з регуляторної політики та радник голови НБУ: «Я побувала в Маріуполі і можу сказати, що це брехня. Вони просто навчились вчасно надавати інформацію, але нічого не виконано. Лише в Одесі та Севастополі люди вказали, що їм заважало виконати указ Президента. На жаль, багато хто зрозумів наказ у прямому смислі, тобто що це одна кімната, в якій посадили певних посадових осіб, які просто видають бланки. Проте чи можливо ефективно обмежити незнищенний по природі бюрократизм настільки простим організаційним способом — розмістивши чиновників усіх необхідних органів в одному приміщенні, не змінюючи, при цьому, процедур, принципів і засад управління та загальної системи відносин влади з громадянами?!

На наш погляд, сьогодні немає спрощення процедури реєстрації, тому що Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців“ виконано технічно. Тобто без підготовки необхідних документів та без фінансових вкладень від держави на створення інформаційного забезпечення»,— зазначила О.Кужель.

 

Аналіз впровадження «єдиних вікон» в регіонах України експертами Аналітичного центру «Академія» виявив такі головні проблеми.

Як правило, «єдині вікна» в регіонах працюють лише один або два дні на тиждень впродовж декількох годин, що призводить до додаткових незручностей, оскільки людина змушена звертатися в «єдине вікно», щонайменше, тричі: для отримання бланків документів, для здачі пакету документів на реєстрацію, для отримання свідоцтва, не кажучи вже про отримання додаткових консультацій і довідок.

 

Ця проблема особливо характерна для великих населених пунктів, де «єдине вікно» з організаційної вигоди перетворилося на суттєвий адміністративний бар’єр, оскільки для вирішення будь-якого питання, пов’язаного з реєстрацією, людині необхідно по декілька разів вистоювати в довжелезних чергах.

 

В «єдине вікно» люди звертаються з різних питань — реєстрація, скасування реєстрації, внесення змін до установчих документів, отримання довідок і витягів з реєстру, отримання консультацій тощо — і всім необхідно ставати в загальну чергу.

 

Поки що відсутні достатні організаційно-технічні й нормативно-правові підстави для налагодження автоматичної передачі реєстраційних даних представникам адміністративних органів, що, між іншим, чинять опір, до останнього відстоюючи принцип особистої присутності суб’єкта підприємництва для постановки його на облік. Деякі державні реєстратори стверджують, що підприємці в будь-якому разі змушені безпосередньо відвідувати адміністративні органи, адже там знаходяться печатки, якими завіряються реєстраційні документи.

Адміністративні органи, що беруть участь у процесі державної реєстрації, досі не привели свої нормативні акти у відповідність із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та з положенням про порядок роботи єдиного реєстраційного офісу. Зокрема, поряд з сучасними вимогами в Україні продовжують діяти підзаконні акти, що суперечать їм: Інструкція про порядок обліку платників податків, затверджена Наказом ДПА від 19 лютого 1998 р. № 80; Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів фонду, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001р. № 16; Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, затверджена постановою Фонду соцстрахування від 20 квітня 2001 р. №12 та інші.

Державний адміністратор, згідно з положенням Держкомпідприємництва № 55 «Про порядок роботи «Єдиного реєстраційного офісу», має організовувати видачу суб’єктам господарювання документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності та забезпечувати взаємодію місцевих дозвільних органів та суб’єктів господарювання щодо видачі документів дозвільного характеру.

Наприклад, згідно з вже застарілими, але досі чинними відомчими інструкціями, ДПА, Пенсійний фонд та інші фонди соціального страхування беруть на облік фізичні або юридичні особи лише в разі особистої присутності заявника, який має надати цілий пакет довідок та копій документів (зокрема, нотаріально завірених).

 

Організація та функціонування «єдиних вікон» хаотичні, а їхня ефективність залежить від багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів. Варто було б прийняти тимчасове положення про функціонування реєстраційних і дозвільних єдиних вікон (офісів), чітко врегулювавши діяльність посадових осіб, умови, процедури, строки видачі документів тощо. Це допомогло б впорядкувати мережу «єдиних вікон» як у реєстрації, так і у видачі дозволів та принаймні тимчасово локалізувати проблему обтяжливості й неефективності дозвільної системи у господарюванні — до прийняття відповідного рамкового закону.

 

За словами президента Аналітичного центру «Академія» Олександри Кужель, підприємець опинився «між двома вогнями». Реєстрація за принципом «єдиного вікна» де-юре вступила в силу, але де-факто не працює, а стара система реєстрації де-юре вже не дійсна, проте де-факто продовжує працювати. Внаслідок цього підприємці не мають чітких реєстраційних вимог і прав, оскільки практично в кожному регіоні в «єдиних вікнах» закони застосовують вибірково — за принципом можливості їх виконати та бюрократичної доцільності з погляду конкретного службовця.

 

Невже впровадження «єдиних вікон» для реєстрації бізнесу створить додаткові адміністративні бар’єри в підприємницькій діяльності?

 

 

Татьяна Иванова,

кореспондент