Загальне соціологічне опитування проводилося з 25 серпня до 5 вересня 2005 року в усіх адміністративно-територіальних одиницях України (24 області, АР Крим, міста Київ та Севастополь).
Усього опитано 2 687 респондентів віком від 18 років і старше у 169 населених пунктах.
Рівень досягнення респондентів становить 75,3%.
Вибіркова сукупність репрезентативна за основними соціально-демографічними ознаками по відношенню до дорослого населення України.
Стандартні відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних від 0,1:0,9 до 0,5:0,5 становлять 1,17-1,94 відсотка.
Метод отримання інформації: індивідуальне інтерв'ю за місцем проживання респондента "віч-на-віч".
• На сьогодні найбільш упізнаваними партійними брендами є Партія регіонів України, Комуністична партія України, партія "Батьківщина" та СПУ, про які знає більш ніж 2/3 виборців. До політичних партій, які впізнаються більш ніж половиною опитаних респондентів є, крім названих, партія "Народний союз наша Україна", СДПУ(о), ПСПУ, партія "Наша Україна" (ПРП), ПППУ, ПЗУ, Народна партія України та НРУ.
• На кінець серпня-початок вересня лідерами електоральної підтримки є Партія регіонів України (14,2%), партія "НСНУ" (11,0%), "Батьківщина" (9,9%), КПУ (7,1%), СПУ (6,6%).
• За умов блокування до складу майбутнього парламенту можуть увійти представники від таких політичних сил: об'єднання політичних партій навколо НСНУ, БЮТ, блок навколо Партії регіонів України, КПУ, СПУ, ПСПУ, НПУ, СДПУ(о).
• Входження до передвиборчих блоків чи об'єднань політичних партій для більшості партій, які мають обмежене електоральне поле, є єдиним із шансів збереження політичної ваги у суспільстві. ;
• Наявність у списках прізвища В. Ющенка може суттєво впливати на рейтинг певних політичних сил.
• На початок вересня склалася ситуація, коли 40% опитаних були схильні підтримати партії, що співпрацюють із Президентом України. Натомість частка тих, хто схильний(а) підтримувати ті політичні партії, що знаходяться в опозиції до Президента України, становить 22%. Не підтримують ні тих, ні інших - 23%.
• Зараз з-поміж тих, хто схильний підтримувати політичні сили, що співпрацюють із Президентом України, найбільшою електоральною підтримкою користується НСНУ - за цю партію голосуватиме 26% та "Батьківщина" - 22%.
• Респонденти, що орієнтуються на опозиційні до Президента України сили, в першу чергу зорієнтовані на Партію регіонів України (51%) та КПУ (14%).
• Електоральні уподобання суттєвим чином відрізняються залежно від регіонів опитування. Фактично ми вперше можемо стикнутися із ситуацією, коли результати місцевих виборів за партійними списками в окремих регіонах будуть суттєво відрізнятися від результатів загальнонаціональних.
У цьому дослідженні ми намагалися дослідити вплив фактору лідера, вказуючи в анкеті спочатку прізвище людини, яка очолює політичну силу, потім наводячи назву політичної партії або об'єднання.
На сьогоднішній момент найбільш упізнаваними партійними брендами є Партія регіонів України, Комуністична партія України, партія "Батьківщина" та СПУ, про які знає більш ніж 2/3 виборців.
До політичних партій які упізнаються більш ніж половиною опитаних респондентів є крім названих партія "Народний союз "Наша Україна", СДПУ(о), ПСПУ, партія "Наша Україна" (ПРП), ПППУ, ПЗУ, Народна партія України та НРУ.
Рівень упізнаваності політичної партії є однією з передумов досягнення бажаної електоральної підтримки. Однак не всі політичні сили можуть похвалитися тим, що їм перед початком офіційних змагань за парламентські мандати вдалося забезпечити собі достатню електоральну базу. Відразу ж слід зауважити, що у досліджені використовувався обмежений список ймовірних партій-кандидатів, що ймовірніше не відповідатиме кількості тих політичних сил, які висловлять бажання взяти участь у передвиборчих перегонах.
За даними проведеного опитування на кінець серпня-початок вересня рівень електоральної підтримки політичних партій виглядав таким чином (див. табл. 2):
лідирують партія регіонів (14,2%), партія "НСНУ" (11,0%), "Батьківщина" (9,9%), КПУ (7,1%), СПУ (6,6%).
Зазначимо, що для точнішого розуміння наведеного рейтингу слід зважати на декілька суттєвих моментів, на яких слід наголосити окремо.
По-перше, у проведеному досліджені вибір респондентів певною мірою був обумовлений тими прізвищами, які вони бачили поряд із назвою партії, і, відповідно, серед них не було прізвища нині діючого Президента України. Як показала низка досліджень, проведених різними соціологічними службами, саме наявність у списках прізвища В. Ющенка може суттєво впливати на рейтинг певних політичних сил.
По-друге, в умовах реального вибору респондент матиме справу не лише з одним прізвищем лідера, а й звертатиме увагу на інші, включені до списку партії.
По-третє, в майбутньому, за умов розширення списку партій-кандидатів через "розпорошення електорату" безумовно буде зменшуватися рейтинг усіх партій, і в першу чергу тих, рівень підтримки яких не перевищує 3%.
Описані вище коливання та ситуативні зміни доволі чітко простежуються, якщо подивитися на рейтинг політичних сил у динаміці (див. табл. 3).
За умови створення передвиборних блоків відбувається деяка переорієнтація електоральних уподобань населення (див. табл. 4).
Таблиця 1. "Назвіть політичні партії, які ви знаєте", %, респонденти мали дати відповіді щодо кожної запропонованої партії
|
Таблиця 2. "Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися у найближчу неділю, то за яку партію Ви б проголосували?", %
|
Таблиця 3. Динаміка електоральних уподобань населення України, %
|
Таблиця 4. "Якби вибори до Верховної Ради України відбулися в найближчу неділю й у списку були такі партії і блоки, за яку партію або блок Ви б проголосували", %
|