«Я не зовсім переконаний у тому, що у випадку остаточного утвердження політичної реформи і зміни форми державного устрою з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську в державі відбудеться кардинальне поліпшення справ. Якщо у ВРУ не буде консолідації і до неї пройде велика кількість розрізнених політичних суб’єктів, які не зможуть знайти спільної точки зору, і буде важко утворити більшість, а Президент не матиме уже тієї ваги, яку мав у президентсько-парламентській республіці, то це призведе лише до більшого хаосу»

 

- У залі я був лише тиждень і якихось разючих відмінностей вловити не вдалося. В цілому відчувається більш розкута атмосфера, відбувається більш динамічні зміни, активніше висловлюються думки. Однак це може бути попередній висновок, бо, можливо, за той тиждень не було ситуацій, за якими такі висновки можна робити.

- Рух за часи Вашого депутатства завжди був самостійною політичною силою із власною фракцією у парламенті, ваш прихід у ВРУ ознаменувався черговим створенням фракції НРУ. Чи планує НРУ у зв’язку зі зміною політичної системи самостійно взяти участь у виборах 2006 року?

- Це Народний Рух України вирішуватиме на своєму передвиборчому з’їзді. Нещодавно у нас відбулося розширене засідання Центрального проводу, на якому ми задекларували, що є прихильниками відтворення виборчого блоку в тому форматі, яким ми йшли на вибори 2002 року. Тобто на зразок „Нашої України”. Із тими самими політичними силами, наскільки зараз це можливо, відтворити. Цей хід був би найбільш оптимальним. Поки що ті, до кого ми звернулися із відповідною заявою, відповіді не дали. Якщо не буде жодного відгуку або отримаємо негативну відповідь, ми шукатимемо інші можливості блокування. Адже, згідно з опитуваннями соціологічних служб, далеко не всі зможуть самостійно подолати виборчий бар’єр, у тому числі, на жаль, і Народний Рух України.

- У випадку неможливості формування блоку зразка „Нашої України” 2002 року, кого ви бачите партнером по політичному блокуванню і чи готовий сьогодні Рух до спільного виборчого проекту із УНП?

- З цього приводу висловлю власну думку, оскільки це питання ще не обговорювалося на Центральному Проводі. Очевидно, що рішення, яке прийме Центральний Провід, буде тим рішенням, якому підпорядкуюся і я. Утім, вважаю, що ми могли б об’єднатися із УНП, оскільки наші ідеологічні засади є дуже близькими. І ми, і вони є націонал-демократами, носіями приблизно однакової національної ідеї. Тому цілком реальним може бути таке: якщо через якісь причини не вдасться відтворити виборчого блоку зразка „Нашої України” 2002 року, то будуть вишукуватися можливості створення правого блоку з участю УНП.

- Ви потрапили у найбільш невдячний із законотворчого боку період роботи ВРУ. Однак чи є у Вас наміри провести якісь законотворчі ініціативи ще на цій сесії?

 
- Два минулі скликання я працював у галузі інтелектуальної власності. У ВРУ ІІІ скликання я навіть був головою підкомітету із питань інтелектуальної власності. Думаю, що у цьому напрямі вдасться щось зробити і за шість місяців, що залишилися.

Наскільки мені відомо, Кабмін повинен надіслати до ВРУ декілька законопроектів, що стосуються інтелектуальної власності - як цілком нових так і доповнених до існуючих. У цьому плані міг би докластися і я. Також маю деякі власні пропозиції і думки щодо вдосконалення чинного законодавства. Їх я подам уже найближчим часом. Наскільки ці плани вдасться реалізовувати, сказати важко. Адже що ближче до виборів, то більше ВРУ займатиметься виборчими питаннями.

- У політичній кризі, що спалахнула у країні, багато хто винить недосконалу систему влади у державі, а отож панацеєю від усіх бід вважають політичну реформу. Ви підтримуєте цю думку?

- Я не зовсім переконаний у тому, що у випадку остаточного утвердження політичної реформи і зміни форми державного устрою з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську відбудеться кардинальне поліпшення справ у державі. Ми хочемо віддати гілку владної першості Верховній Раді. Проте якщо у парламенті не буде консолідації і до нього пройде велика кількість розрізнених політичних суб’єктів, які не зможуть знайти спільної точки зору, і буде важко утворити більшість, а Президент не матиме уже тієї ваги, яку мав у президентсько-парламентській республіці, то це призведе лише до більшого хаосу. Краще тоді залишити так, як є.

На жаль, ми ще й досі страждаємо від браку політичної культури і дуже часто потерпаємо від того, що закони приймаються, але не виконуються. Ми приймемо зміни до Конституції, а вони не виконуватимуться. Краще б залишили чинну модель влади. Адже ми нещодавно прийняли Конституцію, яка діяла не такий довгий період часу, щоб турбуватися про її зміну. Ми маємо турбуватися про виконання Конституції від першої до останньої літери.

- Криза у владі також спровокована конфліктом між оточенням Президента і Тимошенко. Чи вдасться і чи потрібно цей конфлікт залагодити до виборів, щоб ці команди спільно йшли на вибори?

 
- Це було нереально від початку. Це лише декларувалося. Юлія Володимирівна незалежний політик, і в її голові вже тоді існував план абсолютної незалежності. Те, що вона сьогодні іде окремо, напевно, було вирішено ще спочатку. Якби не відбулися події, спровоковані виниклою кризою, вона б пішла окремим шляхом трохи пізніше.

- Тоді кому дістануться «помаранчеві» голоси на Західній Україні?

- Зараз важко сказати. Поки що на тому електоральному полі дуже бурлить. Люди ще дуже знервовані тими подіями, які відбулися. Вони ще не зовсім їх переварили. Зараз суспільство все дуже активно переварює, продумує, знаходить пояснення. З плином часу все нормалізується і лише згодом можна сказати, як буде. Сьогодні про це говорити зарано. Навіть соціологічні дослідження, які проводяться, робляться занадто швидко. Ще не пройшло достатньо часу від того збурюючого ефекту. В суспільстві, як і в техніці, усі процеси ідуть по експоненті або по спадній, або наростаючій. Зараз потрібно трохи вичекати. Коли усі збурення пройдуть, тоді можна буде робити якісь прогнози.

 

Інформаційно-аналітичний портал "Депутат"