Винуватцем кризи можна назвати одну людину, яку всі знають. Вона поставила собі за мету будь-якими шляхами стати одноосібним лідером, владотворцем. Це Юлія Володимирівна Тимошенко. Про це я говорив ще до виникнення кризи і повторюю зараз.

 

Уже з початку було помітно, що Тимошенко більше дбає про свій імідж, ніж про державу.

 

- Як Ви розцінюєте розв'язку політичної кризи і що потрібно зробити для того, щоб остаточно стабілізувати ситуацію в країні?

 

- Я передбачав саме такий результат політичної кризи. Тільки її початок я прогнозував трохи пізнішим. Винуватцем цієї кризи можна назвати одну людину, яку всі знають. Вона поставила собі за мету будь-якими шляхами стати одноосібним лідером, владотворцем. Це Юлія Володимирівна Тимошенко. Про це я говорив ще до виникнення кризи і повторюю зараз. Я так вважав, оскільки саме такий хід подій спостерігався від початку. Ще тоді (про це говорила Юлія Володимирівна), коли Президент вирішив призначити прем'єр-міністром Петра Олексійовича Порошенка. Тимошенко категорично з цим не погодилася. Більше того, коли зникла потреба тримати в наметовому Майдані людей, пік "помаранчевої" еволюції власне як еволюційного процесу в мозках людей пройшов, Юлія Володимирівна залишила своїх людей у наметовому містечку. Це продовжилося, коли під час інавгурації Ющенка під делегуванням Турчинова на майдані Незалежності було організовано скандування: "Юля!". Це не було спонтанно чи непродумано. Юлія Володимирівна таким чином домагалася прем'єрського крісла. Я, до речі, голосував за Юлію Володимирівну, сподіваючись, що вона проявити свої найкращі якості на цій посаді. Однак уже з початку було помітно, що Тимошенко більше дбає про свій імідж, ніж про державу. Це наочно спостерігалося під час внесення змін до бюджету 2005 року. Верховна Рада підтримала ці зміни для того, щоб дати поштовх до роботи новому уряду, допомогти йому працювати, дати можливість проявити себе. Я заявляв, що у цьому бюджеті закладено декілька мін. І вони спрацювали.

 

Уряд під керуванням Юлії Володимирівни практично знищив сільське господарство. В результаті маємо найважчу ситуацію за всі останні роки. Ще не було такого, щоб селяни відмовлялися сіяти озимі зернові. Те, що завжди вважалося найбільш рентабельним, сьогодні стало збитковим. Вина Кабміну в тім, що прем'єр-міністр абсолютно випустила з-під контролю ситуацію на ринку зерна, молочних та м'ясних продуктів.

 

Уряд усім і вся відкрив державні кордони. Верховна Рада від уряду тільки й чула про зміни до Митного кодексу, до акцизних зборів. Це при тому, що від початку Незалежності наша держава живе за рахунок сільгоспвиробника. Чи є в Україні хоча б одне підприємство, де зарплату не платили роками, а люди працювали, вирощували продукцію і годували нею інших? За останній рік паритет цін у сільському господарстві знизився удвічі. 1994 року за два літри молока можна було придбати два літри дизельного палива. Сьогодні для цього потрібно вже три літри молока. До чого ми йдемо? Ми знищуємо нашу святиню! Кризу в сільському господарстві спричинив уряд Юлії Тимошенко. Це я можу довести будь-кому як представник сільської місцевості.

 

Спробую пояснити, чому всі свої сили Юлія Тимошенко спрямувала проти Порошенка. Через те, що Порошенко хотів бути прем'єром, як багато хто вважає, - думка неправильна. Не це було основною причиною. Тимошенко, ставши прем'єром, заставила більшість міністрів працювати на свій імідж. Не на майбутнє України, а на своє майбутнє. Пізніше Тимошенко брехнею намагалася звинуватити Литвина в тому, що він не хотів прийняти законів, яких не існувало. Цих законів немає по сьогодні. Утім, Тимошенко вдалося посіяти смуту між Литвином і Кабміном. Згодом колишній прем'єр звернула увагу на Секретаріат Президента і домоглася того, щоб Зінченко практично почав працювати під її диктовку. В результаті це стало помітним. Зінченко і виступив від імені Тимошенко. Перегодя вона спробувала посіяти смуту в Міністерстві внутрішніх справ. Не вдалося. Для того щоб повністю загарбати владу під себе й керувати державою, нав'язуючи Президентові власні думки, Тимошенко потрібно було пройти через Петра Олексійовича Порошенка. Я вважаю, що Юлія Володимирівна обламала зуби саме на Порошенкові.

 

- Однак у результаті в суспільстві сформована думка, що існує біла, пухнаста команда Тимошенко і корупційне оточення Президента на чолі з Порошенком.

 

- Час усе розставить на свої місця. Створено декілька комісій, які розслідуватимуть не лише діяльність корупціонерів у оточенні Президента, а й діяльність корупціонера Тимошенко, а також Турчинова. Хіба ж не корупцією було те, що прем'єр не підписувала подання на ту чи іншу кандидатуру? Хіба не було шантажем те, що прем'єр підписувала певні подання з умовою призначення свого заступника? Ця хвиля пройде. Всі зрозуміють, що відбулося. Дані офіційної статистики і те, що оприлюднювала Юлія Володимирівна, різні. На стіл Президенту Тимошенко намагалася класти власне свої дані. Наприклад, вона стверджувала, що собівартість пшениці 250-280 гривень. Вартість приблизно 400 гривень. Отже, рентабельність 35-40%. Реальні ж дані свідчать, що собівартість вища, ніж вартість, і зерно збиткове. Те саме стосувалося цукрової проблеми. Юлія Володимирівна ввезла цукор-сирець в Україну контрабандним шляхом. А чи сплачені у держбюджет кошти за ввіз цукру-сирцю? За орієнтовними даними, це близько 60 млн євро. Де ці гроші? Ще страшнішим є те, що цукор-сирець ввезли у той час, коли почався збір вітчизняного цукрового буряка. Це призвело до того, що цукрова галузь стала збитковою.

 

Я завжди говорив, що брехня і неправда рано чи пізно вийдуть назовні.

 

Ще однією з причин політичної кризи стало те, що минула владна команда Кучми формувала законодавство під себе. В цій системі Президенту з демократичними поглядами діяти дуже важко. Для побудови демократичної держави потрібна зміна низки законів.

 

- Що ближче до виборів, то більше політичних сил позиціонують себе як непровладні та опозиційні. Чи є в державі, на Вашу думку, справжня опозиція? І кого ви вважаєте своїми соратниками?

 

- Бути опозицією дуже легко, зокрема критикувати, але дуже важко відповідати за дії своїх однопартійців. Стосовно соратників і опонентів говорити ще дуже рано. До нового року визначаться основні сили, які йтимуть на вибори. Як на мене, на базі НСНУ необхідно створити блок Ющенка, до якого увійдуть і УНП, і РУХ, і, сподіваюся, ПРП. Можливо, вдасться залучити до цього процесу Литвина.

 

- Участь Тимошенко в цьому блоці Ви виключаєте?

 

- Абсолютно ні. Юлія Володимирівна діє сьогодні як обдарована актора. Однак вона добре усвідомлює, що по відношенню до корупційних дій вона стоїть набагато вище, ніж Порошенко. Для того щоб це прикрити, їй потрібно поговорити. Коли вона наговориться й усе вийде на поверхню саме по собі, без особливих зусиль кого-небудь, тоді все стане на свої місця.

 

- Навіщо ж тоді НСНУ партнери, які реально пов'язані з серйозними корупційними скандалами?

 

- Блок Юлії Тимошенко - це не лише сама Тимошенко, так само як НСНУ це не лише Порошенко. Хоча розслідування вже показали, що звинувачення у корупції керівництва НСНУ безпідставні. Ні Зінченко, ні Турчинов жодних реальних доказів не навели. До того ж виявилося, що колишній голова СБУ замість того, щоб реально займатися справами, слідкував за діяльністю державних діячів.

 

Так, були певні порушення. Але їх можна знайти в діях будь-якої людини, що у владі. У нас безсистемне законодавство. Трапляються випадки, коли закон ще не прийнятий, а до нього вже вносяться поправки. Приміром, інші парламенти протягом року працюють над одним -двома законами, а у нас зміни до Конституції можна прийняти за одну ніч.

 

У Верховній Раді потрібно займатися не популізмом, а конкретною системною законотворчою роботою. До прикладу, позиція соціалістів 2002 року, коли майже всі члени фракції СПУ голосували за ввіз цукру-сирцю. Коли у парламенті не буде популізму, відстоювання власних бізнесових інтересів, а почнеться робота на державу, тоді й відбудуться реальні якісні зміни.

 

- Нещодавно фракція Народної партії висловила ультиматум уряду з вимогою 10% бюджетних відрахувань направити на розвиток села. НСНУ підтримуватиме цю вимогу?

 

- Так, оскільки це норма бюджетного кодексу. Ми не повинні порушувати те, що самі прийняли. Цю норму я підтримуватиму і відстоюватиму. Взагалі ми вимагатимемо припинити практику порушення Бюджетного кодексу. Адже вносити зміни до бюджету в міжбюджетний період заборонено, а ВРУ вносить їх протягом усього бюджетного року. Який уряд і яка держава це витримає?

 

- Як Ви ставитесь до підписання Президентом закону про надання недоторканості депутатам місцевих рад?

 

- Думаю, що НСНУ опротестує прийняття цього закону в Конституційному Суді. Це, до речі, зробив і Президент. Цього допустити не можна. Усі люди мають бути рівними перед законом, у тому числі й народні депутати.

 

- Як Ви вважаєте, яким чином можна подолати розкол у суспільстві, що виник після останніх виборів?

 

- Насамперед потрібно поставити усіх людей в одинакові умови і в однакове законодавча поле. Цей розкол відбувався поетапно і набагато раніше. В одній частині України створені особливі умови, вільні зони тощо. Де немає вільних економічних зон, там зовсім інші умови. Потрібно всіх поставити в рівні й чесні умови, і зробити це законодавчо.

 

Насправді між простими людьми розколу немає. Є гра політиків із залученням ресурсів і коштів злочинців.

 

Сьогодні відбувається процес самоб'єднання нації. Триває еволюційний процес становлення і ствердження української нації, незалежно від мови спілкування та регіону; нації на основі захисту національних інтересів.

 

Проблемою є те, що український політикум значним чином сам себе дискредитував. Команда, що вже протягом 16 років у ВРУ сама себе дискредитувала. Потрібно провести парламентські вибори і змінити хоча б половину складу ВРУ.

 

- Чи існує загроза, що Президент Ющенко дистанціюється від Народного Союзу Наша Україна?

 

- НСНУ братиме участь у парламентських виборах. Щодо цього ні в кого сумнівів немає. Відповідати за Президента, чи очолюватиме він список блоку, ми не можемо. Це його право. Однак є необхідність, щоб у глави держави була у ВРУ своя парламентська фракція, яка володіла б принаймні блокуючим пакетом. Держава не втратить, якщо до парламенту не потраплю особисто я чи хтось інший. Однак від того, що політична сила, народжена на Майдані завдяки об'єднанню навколо Віктора Ющенка, зникне з політичної арени, Україна програє. Ми повернемося до тоталітаризму в квадраті або й кубі. А я дуже хочу, щоб мої діти жили у демократичній державі, початок якої поклали вибори 2004 року. Попри певні негативні моменти, ми сьогодні зробили величезний крок у напрямі до демократії. Найголовніше - ми домоглися свободи слова.

 

«ДЕПУТАТ»