Безкомпромісність Степана Хмари мала б зробитися легендою. Навесні цього року він демонстративно покинув лави фракції БЮТ, хоча перед цим був одним із найбільших прихильників Юлії Тимошенко.

Відчувши незгоду з її політикою, Хмара не вагався з вибором свого шляху: він увійшов до складу фракції Української народної партії. Нині разом з Юрієм Костенком - лідером УНП - Хмара готується до парламентських виборів. І знову демонструє достатньо жорстку позицію: його політична сила йде на вибори самостійно, ігноруючи загальну тенденцію до блокування. УНП буде в парламенті, переконаний Хмара. І зробить свій внесок у зміни на краще, яких нагально потребує країна. Із цих самих потреб та сьогоднішніх наших проблем і починаємо розмову зі Степаном Хмарою.

- Степане Ільковичу, наскільки виправдав ваші сподівання рік, що минув після Помаранчевої революції? Які емоції викликало у вас святкування її першої річниці?

- Приємно вразило те, що Майдан був повний. Прийшло, мабуть, тисяч двісті п'ятдесят... Із цього можна зробити висновок, що народ поважає свою революцію та що в нього з'явилась особлива гідність - без ейфорії. Люди прийшли показати, що то була їхня революція. Це приємно. А от виступи основних доповідачів мене розчарували.

- Чому?

- Ніякої чіткої стратегічної програми не було ані в екс-прем'єра, ані в Президента. У першої була така собі піарівська промова, і не більше. А в другого теж нічого конкретного не прозвучало. Єдине, що чітко було сказано, - Президент поклявся, - це те, що вибори будуть чесними й адмінресурс не працюватиме. Принаймні це було сказано впевнено.

- Напередодні річниці всі чекали певного месиджу й з боку Ющенка, і з боку Тимошенко щодо того, чи йтимуть вони на вибори спільним блоком. Цього не прозвучало. Чи стало це для вас несподіванкою?

- Ніякого об'єднання на виборах не буде, і для мене це було зрозуміло ще рік тому. Так що ніяких несподіванок. Навпаки, я дуже здивувався б, якби вони об'єдналися та йшли разом.

- Мабуть, ваше знання ситуації рік тому - це все-таки перебільшення. Тоді ви не знали, що вийдете із фракції БЮТ, і були разом з усіма на Майдані...

- Але певні речі можна було передбачити. Відчуваючи наполеонівські плани Юлії Володимирівни, тим паче під час революції, коли вона мала змогу щодня виступати і, як то кажуть, "розкрутилась", я ніколи не сумнівався, що вона намагатиметься взяти все за максимумом. Тимошенко ніколи й не приховувала того, що прагне бути першою особою в державі. Рік тому, щоправда, було невідомо, чи буде реалізовано так звану конституційну реформу. Тепер очевидно, що ці зміни матимуть місце. Але якби цього не сталося, то Юлія Володимирівна узяла б курс на президентські вибори 2009 року.

- Навіщо тоді були потрібні всі ці розмови про об'єднання напередодні 22 листопада?

- Юлія Володимирівна заробляє на цьому певні очки - тут усе зрозуміло. А от навіщо сіє якісь ілюзії НСНУ, цього я не знаю. Якщо це просто гра, то це гра на користь їхніх конкурентів. Але в будь-якому разі це неправильно.

- Якби спільний блок усе-таки було утворено, то хто, на вашу думку, у ньому був би більше зацікавлений?

- Команда Ющенка. Тому що там немає дуже популярних, розкручених персон. Окрім самого Президента, звичайно... Тому й тривають розмови про те, що сам Ющенко має очолити список, бо, крім нього, немає іншого такого харизматичного лідера. (Коли номер готували до друку, став відомим рейтинговий склад першої п'ятірки НСНУ, яку очолив Віктор Ющенко. - Ред.).

- Мабуть, це проблема не тільки "Нашої України". Інші політгравці також не можуть похвалитися достатньою кількістю харизматів...

- Політичні сили, які йдуть на вибори, сьогодні здебільшого не мають чітких програм, планів розвитку України, таких, щоб ми могли чітко зрозуміти, куди йдемо та якою хочемо бачити нашу країну. Ми хочемо досягти європейських стандартів життя, але просто так їх не досягають. Тільки через економічний розвиток, коли Україна знайде себе в міжнародному розподілі праці, ми зможемо прийти до змін на краще. На сьогодні, попри казочки про щасливе майбутнє, нічого конкретного зроблено не було...

- Мені здається, що наш виборець не вивчатиме передвиборні програми партій-кандидатів. Він голосуватиме за ім'я лідера...

- Не можу цього стверджувати з такою впевненістю, як ви. Тут можливі суттєві змін. Бо зовсім іншим стало наше суспільство, ніж було до президентських виборів. Народ багато чого навчився, став розкутим... Хоча зберігаються певні стереотипи. Приміром, за кого скоріше проголосують - за партію чи блок? Вважається, що партія - слабше утворення, ніж блок.

- Ви такого переконання не поділяєте?

- Блоки заважають структуруванню й розбудові нормальних життєздатних партій. Я вважаю, що це помилка. У парламент мали б проходити партії. І ті з них, які пройшли, могли б утворювати коаліцію залежно від їхнього ідеологічного спрямування... А в нас воза ставлять перед кіньми, кажуть: спочатку об'єднуйтеся, а потім ідіть на вибори. Тому блоки так часто розвалюються, постійно зважують свої інтереси тощо. І саме тому приблизно третина виборців дезорієнтована, вона просто не знає, за кого голосувати. Від того, як ця третина визначиться, і залежатиме те, у кого будуть у руках козирні карти. Звичайно, багато що залежатиме ще й від того, як працюватиме в ці місяці уряд, бо якщо він перейде від обіцянок до діла, то це багато додасть провладній команді.

- Стосовно козирних карт. Ваш прогноз: хто із трьох лідерів перегонів - Янукович, Тимошенко, Ющенко - посяде відповідно перше, друге й третє місце?

- Думаю, що перше місце буде все-таки за командою Президента. Мабуть, зарано Юлія Володимирівна достатньо зухвало заявляє про те, що вона формуватиме уряд. Хай спочатку пройде вибори. Ще може бути дуже багато проблем: люди вже не так легко піддаються солодким словам, до того ж певні стереотипи вже приїлися. Крім того, Юлія Володимирівна вже побула в уряді, тож люди вже мають можливість об'єктивніше її оцінювати, аналізуючи її діяльність. Я не кажу, що за сім місяців вона могла б щось суттєво змінити, але можна було б й уникнути певних помилок. Якби тільки в неї було бажання працювати на державу, а не займатися піаром.

- Щоб сформувати уряд, треба сформувати більшість. Команди Президента буде для цього недостатньо. Хто з ким буде в коаліції після виборів?

- Коаліції створюють з ідеологічно споріднених команд і партій. Тоді коаліція виходить тривка. У нас на практиці може буде все. Ідеологічна нерозбірливість може призвести до будь-яких союзів. Блок Юлії Тимошенко, гадаю, з ким завгодно піде в коаліцію, якщо це дозволить їй очолити уряд. Десь приблизно у середині кампанії можна буде робити точніший прогноз.

- Ви щойно "присудили" перше місце команді Ющенка. Чому Костенко не з Президентом, потенційним переможцем? Невже свою роль відіграли ідеологічні розбіжності?

- Так, є такі розбіжності, причому навіть дуже великі. У кадровій політиці, зокрема... Ця кадрова політика призвела до того, що дехто дозволяє собі висловлювання на кшталт того, що партія Костенка ще на колінах приповзе до Блоку Ющенка. Політик, який повзає на колінах, нічого не вартий... Йому краще нікуди не йти. Наша команда - це не блюдолизи, це патріоти, багато з яких були фундаторами Української держави й мають великі заслуги перед нацією. Ми маємо чітку програму того, якою ми хочемо бачити Україну. Ми хочемо, щоб наша країна стала однією з найпотужніших держав у Європі. Для цього потрібно, щоб зростала наша економіка, виробнича сфера, а це неможливо без розвитку середнього й малого бізнесу - тільки з нього може вирости здоровий капітал, який не заходитиме в суперечність з інтересами держави.

- Саме тому, що Костенко був одним із фундаторів Блоку Ющенка у форматі 2002 року, може, варто було б переступити через певні непорозуміння?

- Розумієте, за тих заяв, які було зроблено, нам було б дуже важко працювати разом. До того ж розчинитися в тому доволі аморфному котлі, яким зараз є "Наша Україна", утратити своє політичне обличчя - це не той шлях, яким ітиме наша команда.

- Отже, це остаточне рішення Української народної партії - іти на вибори самостійно?

- Провід партії сказав "так". Остаточне рішення буде прийнято на з'їзді.

- Улітку, ми спілкувалася з Юрієм Костенком, він плекав плани створити правицю... Як бути із цими планами?

- Можливо, певні сили й захочуть згуртуватися довкола Української народної партії. Це можуть бути менш потужні, але ідеологічно споріднені політичні групи. Але кістяком буде саме наша політична сила.

- Скільки відсотків планує взяти на виборах УНП?

- Думаю, що є реальні шанси набрати не менше як 10 відсотків. Якщо ми добре спрацюємо, то наберемо саме стільки.

- Це не утопічно?

- Ні. Як я бачу ситуацію - ми могли б набрати й більше...

 

 

Влада і політика