Один із основних продуктів для людини невдовзі ризикує стати розкішшю. Уже у вересні експерти прогнозують зростання вартості хліба до 20% - буханець коштуватиме близько 10 гривень. Ймовірно, підстрибне ціна також і на інші вироби з борошна, зокрема макарони.

Директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко на своїй сторінці у «Facebook» пише, що зростання ціни на соціальні продукти харчування поки не спостерігалося. Але це затишшя перед легкою осінньою турбулентністю.

- Уже у вересні ми побачимо подорожчання на половину наших щоденних продуктів. Рітейлери вже почали заявляти, що вони давно працювали з низькою рентабельністю, тому будуть підвищувати маржу. Упевнений, що це торкнеться в першу чергу соціальних продуктів, оскільки максимальна націнка 15% (її обмеження державою) була припинена Кабінетом Міністрів. Основні валюти зросли на 2%, що призведе до перерахунку вартості нового врожаю. Тому ми отримаємо ціновий сплеск вже у вересні на тлі подорожчання комунальних послуг, – зазначив О. Дорошенко.

Дорожчання хліба О. Дорошенко пояснює також тим, що в Україні зменшилася кількість виробників цього продукту. До того ж значна частина зерна йде на експорт, а всередині країни його споживатимуть менше.

Директор департаменту АПР ЧОДА Олександр Варжевський вважає, що чи не єдиною суттєвою передумовою для різкого стрибка вартості хліба є подорожчання електроенергії.

- Це єдине, що може вплинути на ціну. Адже хліба ми по області зібрали на рівні 2015 року, та і закупівельна ціна на пшеницю не надто піднялася. Виходить, що його буде просто дорого випікати. Це самі пекарі піднімуть ціну, - вважає О. Варжевський. – Просто так ціну піднімати ніхто не буде – для цього потрібні вагомі підстави.

А ось генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький вважає, що формально українці будуть купувати буханець улюбленого хліба, але тільки невідомо, чи буде це дійсно той сорт. Ті виробники, які реалізують так звані соціальні сорти хлібобулочних виробів, отримують виторг завдяки зменшенню ваги буханця, решта хліба постійно дорожчає.

Однак те, що люди не знатимуть, з пшениці якого класу випікатимуть хліб, О. Варжевський вважає цілковитою вигадкою.

- Для хліба використовують борошно вищого ґатунку, а пекарі контролюють його якість, - каже директор департаменту АПР. – Тому постійно виникають проблеми із між пекарями і тими, хто постачає борошно. Адже пекарі не будуть брати погане борошно, бо знають, що з неякісної сировини доброго хліба не буде. Контроль у цьому плані дуже жорсткий. Тому якщо сумлінний пекар, то і хліб буде добрим.  У нас, до прикладу, раніше був дефіцит пшениці 2 класу. Але цього року ми зібрали достатньо цієї пшениці. Та є одне «але» - зерно, зібране цього року, ще й на переробку не надходить – з нього випікатимуть хліб ближче до кінця вересня. Адже зо 2-3 місяці після збирання потрібно, аби зерно відлежалося, дозріло. І тільки тоді його можна пускати на переробку.
На середню зарплату – 400 буханців хліба

Хай би які причини були, але факт залишається фактом – хліб подорожчає. І пересічний чернівчанин, котрий отримує середню зарплату (а нині по області це трохи більше 4000 гривень), зможе купити на неї 400 буханців хліба на місяць. Якщо, крім нього, нічого не їстиме, звісно. Реально ж, враховуючи вартість компослуг, купівлю продуктів харчування та решту витрат, для звичайної сім`ї з трьох людей, котра проживає у невеличкій двокімнатній квартирі, хліб стане справжнім делікатесом, який будуть їсти в обмеженій кількості.

Як бачимо, хліб нині повторює «подвиг» гречки. Цікаво, що в інших країнах вартість хліба значно нижча. Наприклад, у Великобританії, за середньої зарплатні 2500 фунтів, ціна хліба - 1 фунт. У Німеччині із зарплатою 2000 євро хліб коштує від 0,5 до 4 євро. В Італії – 1100 євро та 0,8 євро, США – 3200 доларів та 2,4 долара відповідно. Середньостатистичний француз із зарплатою 2400 євро зможе купити на неї майже 3,5 тисячі буханців хліба, адже його тут продають по 0,7 євро. Україна у цьому переліку в аутсайдерах і за рівнем середньої зарплати, і за вартістю хліба. Потроху починає здаватися, що стабільно високими у державі залишаються лише податки.

Яна МАРІЯНЧУК

pogliad.ua