Події останнього часу на енергетичному ринку України, річний обіг якого вимірюється не однією сотнею мільярдів гривень, за силою потрясінь можна порівняти хіба що з землетрусом. Обшуки в НЕК «Укренерго», критика роботи «Енергоатома», публічні звинувачення в корупції та розкраданні величезних коштів, звільнення з посади керівника НЕК «Укренерго» Юрія Касіча, ім’я якого тісно пов’язують з російським бізнесменом Костянтином Григоришиним. Перелік скандальних подій можна довго продовжувати. Характерно, що потужна злива взаємних звинувачень в корупції та вкрай не оптимістичних прогнозів щодо майбутніх обшуків хлинула відразу по тому, як Григоришин в інтерв’ю УП на тему «Уряд Яценюка очолює корупцію» в багатьох гріхах звинувачує прем’єра. Експерти в своїх прогнозах пресі називають наступну жертву в черзі на обшуки та арешти – нею може стати «Енергоатом».

Зацікавленість до атомних активів була завжди, але тепер, коли законопроект про корпоратизацію «Енергоатома» вже в стінах парламенту, прогнозувати можна все що завгодно - з метою не втратити, а для когось – налагодити контроль над фінансовими потоками (річний обіг компанії цього року сягне майже 40 млрд грн.).

Але чому така пильна увага до озвучених Григоришиним звинувачень? Та тому, що все сказане ним публічно сприймається як меседжі, погоджені з президентом Петром Порошенком. Про їхню дружбу та спільний бізнес вже давно відомо пресі. Виходить, на таке сміливе інтерв’ю російський бізнесмен наважився з огляду на потужного захисника? «Хтось же дав йому відмашку на таке інтерв’ю. Судячи з публікації, він вже визначив свої інтереси в енергетиці», - сказав Главкому екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко.

В силу надзвичайно складної ситуації на енергетичному ринку, де різко впали платежі, а опалювальний сезон вже набирає оберти, напруга й конкуренція між його учасниками зростає в геометричній прогресії.

Міністр Демчишин «відхрестився» від консультанта

Часто в пресі та парламенті лунають звинувачення, що саме завдяки Григоришину, Володимир Демчишин став міністром енерговугілля, Дмитро Вовк - головою Національної комісії, що здійснює регулювання електроенергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Юрій Касіч – керівником НЕК «Укренерго» і т.д. А тепер ще Григоришин визнав, що він їх консультує. Але в коментарях «Главкому» Володимир Демчишин «відхрестився» від такого консультанта. «Він, за моєю підозрою, спеціаліст широкого профілю, тому може коментувати все, що завгодно. Але я не користуюся його послугами – в мене є своя команда», - каже міністр.

Проте Григоришин в своєму інтерв’ю стверджує, що він надавав корисні поради і міністру, і керівнику НКРЕКП (Дмитрові Вовку). «Останній раз я дивився паливно-енергетичний баланс і давав свої рекомендації десь весною, і тоді я побачив, що «Енергоатом» намагається виробити електроенергії мінімум на 10% менше, ніж повинен. Я переслав свою аналітичну записку міністру та в НКРЕКП. І після цього, наскільки я розумію, «Енергоатом» змінив свої плани в сторону збільшення виробництва електроенергії». Мабуть, не всі знають, що виробничі можливості атомників обмежує центральна диспетчерська служба в особі НЕК «Укренерго», а не самі атомники. Чи дійсно вона це робить на користь приватної теплової генерації , мають визначити силові структури.

Але чому саме «Енергоатом» був звинувачений в намаганні штучно знизити своє виробництво електроенергії задля того, щоб більша частина «пирога» дісталася тепловій генерації ДТЕК Рината Ахметова, інтереси якої, за словами Григоришина, лобіює прем’єр. Можливо, і лобіює, але, скоріш за все, не в такий спосіб. Увага до «Енергоатома» насторожує.

Чому раптом російський бізнесмен, який володіє потужним потенціалом в царині електропостачання, почав не зовсім обдумані «наїзди» на «Енергоатом», а точніше, на його керівництво? Хоча існує безліч більш коректних та більш переконливих причин для критики.

«Якби в «Енергоатомі» було ефективне керівництво, то, думаю, ми б зараз не обговорювали закупівлю сепаратистського вугілля і проходження осінньо-зимового періоду», - заявив Григоришин. Абсурдність цього звинувачення також очевидна, адже за 8 місяців цього року в загальній структурі виробництва частка «Енергоатома» сягнула небувалих обсягів – з довоєнних 43% до 55%, а в останній декаді вересня, за даними ДП «Енергоринок» - майже 63% (див. додаток). Різке збільшення частки атомної енергії породжує великі проблеми у збалансуванні виробництва та споживання енергії в єдиній енергосистемі України.

Справа в тому, що атомна енергетика завжди працювала переважно в базовому режимі, тобто, не змінюючи рівень потужності протягом доби. Вночі, коли промислові та побутові споживачі вимикають енергоспоживання, в енергосистемі виникає величезний надлишок електроенергії, який нікому спожити. Саме тому цей нічний надлишок енергетики намагаються продати населенню для обігріву осель за дуже низькою ціною - по 23 коп за кВт-год (за наявності 2-х чи 3-х зонного лічильника), тоді як вдень – майже по 1,5 грн (споживання понад 600 кВт-год).

Звинувачення так «дістало» атомників, що вже на другий день після заяв Григоришина керівництво НАЕК «Енергоатом» розмістило на своєму сайті так звану «подяку» інтерв’юеру, піддавши гострій критиці діяльність і нинішньої, і попередньої влади, дії якої лише шкодять атомній енергетиці. Це чи не найбільш смілива публічна критика з боку керівництва компанії за всю історію «Енергоатома» (створено ДП «НАЕК «Енергоатом» в 1996 році).

«Досить брехати про атом»

Під такою назвою на головній сторінці сайту красується заява, що починається такими словами: «Енергоатом висловлює щиру вдячність президенту групи «Енергетичний стандарт» Костянтину Григоришину за те, що привернув широку увагу… до проблем атомної енергетики України.

Протягом останніх десяти років влада сприймала Енергоатом здебільшого як донора. Донора, за рахунок якого розв’язують проблеми відсутності води у гідроенергетиків, вугілля та газу у тепловій генерації. Донора для утримування популістськи низьких тарифів для електорату. Донора для наповнення державного бюджету. При цьому проблеми атомної генерації роками не хвилювали більшість гілок влади», - мовиться у зверненні «Енергоатома».

Далі – про те, яких зусиль знадобилося прикласти атомникам, щоб почалась нарешті реалізація найбільш кричущих проектів, включаючи підвищення безпеки ядерних енергоблоків АЕС. Вперше керівництво «Енергоатома» публічно розкрило секрети, як влада штучно створювала протягом десятиліть різноманітні способи «видоювання» податків з атомної енергетики, обмежувала виробництво електроенергії на користь приватної теплової генерації і тд.

Обмеження виробництва атомної електроенергії таки були, але не тому, що це робив «Енергоатом» на користь приватних ТЕС, а з іншої причини. Чому? «Енергоатом» не називає винуватців, а лише констатує факт, завдяки якому не важко зрозуміти, що це робить «Укренерго»:

«І сьогодні, коли на енергоринку глибокий системний дефіцит енергоресурсів: води нема, вугілля нема, газу нема, мазуту як завше нема, атомні станції працюють з диспетчерськими обмеженнями. За січень-серпень 2015 року АЕС через балансові обмеження недовиробили 1,8 млрд кВт-год (а це мінус 682 млн грн для Компанії). І навіть зараз, в умовах складної ситуації в енергосистемі, коли блоки вимушені працювати із потужнішим ефектом, диспетчери продовжують обмежувати відпуск енергії АЕС». Чому? Хай відповідають силові структури.

Відкрилася таємниця й про те, що, «Енергоатом», виявляється, як і ТЕС, змушений протягом доби працювати в маневровому режимі, але не отримує за це належну оплату. «Коли власники ТЕС не змогли в достатньому обсязі забезпечити генерацію вугіллям, а гідроелектростанції зіштовхнулися із браком водних ресурсів, лише тоді виплило на поверхню, що АЕС – таки так – вирівнюють пікові навантаження. При цьому всі генерації, окрім атомників, отримували, отримують і продовжують отримувати доплати за маневрений режим», - сказано в заяві компанії.

До сказаного варто додати, що робота ядерних енергоблоків в маневровому режимі не передбачена проектом блоків типу ВВЕР-1000, тому, чи це безпечно, повинен відповісти Держатомрегулювання. Відомо, що досліди з цього приводу на Хмельницькій АЕС дали негативні результати!

Проте, сказано в заяві, спроби «Енергоатома» регламентувати свою роботу в пікові періоди навантаження в мережі – а саме ця енергія найбільш дорога, не увінчалися успіхом. «Ми наштовхнулися на інформаційний спротив з боку одного із гравців на енергоринку», - повідомляє керівництво компанії. Хто цей гравець, здогадатися не важко: першим конкурентом атомників на енергоринку завжди була теплова генерація, значною частиною якої володіє ДТЕК Ахметова.

Непричетність «Енергоатома» до штучного обмеження виробництва цілком очевидна, тому «наїзди» Григоришина з цього приводу – недоречні, а, значить, не дієві в плані поставлених задач. Зазвичай, коли намагаються взяти фінансові потоки в свої руки, та ще й напередодні корпоратизації атомних активів, в першу чергу прибирають першого керівника. Можливо, саме такі задачі стоять перед російським бізнесменом?

Але перша спроба, схоже, провалилася. В коментарях «Главкому» міністр Володимир Демчишин дав зрозуміти недоцільність зняття з посади президента компанії Юрія Недашковського. За його словами, «Енергоатом» - це дуже корисний актив, який приносить багато користі, а міг би приносити ще більше. З президентом Юрієм Недашковським у нас дуже конструктивна розмова». Але це не означає, що за першою не буде 2-ї чи 3-ї спроби.

Фінансові потоки «Енергоатома» завжди приваблювали наближених до влади олігархів. З огляду на зростання тарифу в 2014 році приблизно на третину та з урахуванням нарощування виробництва електроенергії від АЕС (з причини відсутності вугілля на ТЕС), значно виросли і доходи атомників: в порівнянні з 2013 роком на 34,9% - до 27,8 млрд грн. За підсумками 2015 року доходи атомників також виростуть на третину – приблизно до 40 млрд грн.

Щоправда, зростають і борги ДП «Енергоринок» перед генеруючими компаніями. Заборгованість перед «Енергоатомом» вже перевищила 10,5 млрд грн! Компанія живе в кредит під високі відсотки.

Водночас тариф для атомної енергетики й надалі продовжує залишатися в 2-2,5 рази нижчим (в різні місяці року), ніж для теплової генерації. Відомо, що в розвинутих країнах тариф на атомну енергію встановлюють лише на 15% нижчим, ніж для теплової. Тому й не дивно,що «Енергоатом» давно зупинив реалізацію більше десяти потужних проектів, адже в складі тарифу багато років поспіль відсутня інвестиційна складова.

Про який розвиток може йти мова, якщо і нинішня, і попередня влада повністю ігнорують напрацювання професіоналів з метою розвитку атомної енергетики? Ми є свідками, як добігає кінця життя однієї з останніх науковоємних галузей України. Свідченням цьому стали й прогнози МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії) – Україна навіть не згадується в довготерміновому прогнозі зростання ядерної енергетики у світі. Влада повинна серйозно замислитися з цього приводу. Тому корпоратизація атомних активів не дуже своєчасна, хоча й потрібна.

Корпоратизація чи «гра без правил»?

Атомники сподіваються, що найближчим часом парламент ухвалить законопроект про корпоратизацію «Енергоатома». За даними Юрія Недашковського, «парламент скоро його ухвалить». Профспілки вже включилися до роботи: 1 жовтня на президії ЦК «Атомпрофспілки» аналізували законопроект і голова «Атомпрофспілки» Валерій Матов негативно оцінив цей документ:

«Пересторогою має бути те, що проект закону «Про особливості корпоратизації…» по суті своїй порожній - ні до чого нікого не зобов'язує. Ми маємо гіркий досвід наших колег залізничників, «Укренерго» та інших. Хоча в законах щодо корпоратизації цих підприємств були прописані, навіть, якісь уявні елементи взаємоконтролю. Ми ж і від цього відмовляємося, посилаючись на наявність якихось домовленостей», - говорить Матов. За його словами, запроваджується «гра без правил».

Україна посідає сьому місце у світі за встановленою потужністю ядерних енергоблоків. Про необхідність корпоратизації атомних активів постійно говорять вже понад 15 років, адже розвивати бізнес, створювати спільні виробництва в складі унітарного державного підприємства , яким є «Енергоатом», практично неможливо. Набагато вигідніше працювати з акціонерними товариствами, вважають атомники.

Після того, як в 2012 році президент Янукович видав відповідний наказ про корпоратизацію «Енергоатома», в першочерговому порядку став запроваджуватися відомий сценарій з метою банкрутства компанії – щоб потім за символічну плату віддати активи наближеним до влади угрупованням. Дуже швидко з надзвичайно прибуткової компанії, «Енергоатом» став збитковим. І лише після того, як народні обранці (через півроку після приходу нової влади) зчинили з цього приводу ґвалт, компанія знову стала прибутковою.

Чому уряд Яценюка з приходом до влади так довго утримував збитковість «Енергоатома»? А тому, що в серпні 2014 року, в обхід чинного законодавства, Кабінет Міністрів спробував поспішно продати 40% акцій (мінус одна акція) атомних активів – відповідний законопроект (№4541а) вже був зареєстрований у парламенті. Причому вартість активів, на думку експертів, була занижена мінімум в 10 разів.

Приватизаційну аферу уряд планував здійснити в рекордно короткий термін – до парламентських виборів (25 жовтня 2014 р). Всупереч законодавству, цю оборудку планувалося здійснити без обговорення з громадськістю, таємно від органів влади в регіонах, де розташовані АЕС, без узгодження з профспілками. Експерти стверджують, що ініціатором таємного розпродажу став голова парламентського комітету з питань ПЕК Микола Мартиненко – права рука прем’єра в його ж партії.

Блок Петра Порошенка воює з «сірим кардиналом»

Незаконну приватизацію «Енергоатома» восени 2014-го зупинили, але широкого розголосу ця тема не набула. Натомість беззмінному голові парламентського комітету Миколі Мартиненку (фракція «Народний фронт») восени 2014 року через «Українську правду» надійшов перший сигнал від журналіста, а тепер депутата від фракції «Блок Петра Порошенка» Сергія Лещенка про те, що прокуратура Швейцарії розслідує справу Мартиненка в отриманні хабара від чеської Skoda JS, з якою досить довго працює компанія «Енергоатом».

Але другий рік поспіль Микола Мартиненко спростовує свою причетність до корупції в «Енергоатомі». Зовсім недавно, відповідаючи з трибуни парламенту на запитання Сергія Лещенка, чи планує він писати заяву про відставку з посади голови парламентського комітету з причини відкритих проти нього за кордоном кримінальних справ, Мартиненко відповів:

«Заяву про відставку я не збираюся писати, адже за вашими брехливими звинуваченнями стоять не факти, а чиїсь інтереси». Цей натяк про «чиїсь інтереси» не важко розшифрувати - з огляду на те, що автор запитання є членом фракції БПП. Схоже таки, що «лінія фронту» за атомні активи проходить через президента і прем’єра, адже компанія «Енергоатом» завжди була і залишається й досі розмінною картою серед найбільш високих посадовців держави.