У Кабінеті Міністрів України міністр охорони здоров’я Юрій Поляченко у присутності міжнародної громадськості, лікарів, представників Академії медичних наук презентував “Національний план дій в інтересах здоров’я народу України” — так звану „дорожню карту” розвитку галузі, в якій визначено стратегію і тактику структурних змін шляхом взаємопов’язаних короткострокових, середньострокових та довгострокових заходів.

На сьогодні стан системи охорони здоров’я міністр оцінив як „важкий, але стабільний”, що потребує вже не реанімаційних заходів, а інтенсивної терапії. Головна мета РЕФОРМИ — забезпечити доступність і якість медичної допомоги населенню шляхом поетапних, але глибоких структурних змін системи охорони здоров’я та наблизити її до міжнародних стандартів.

Основні блоки запропонованого Національного плану дій - нормативно-правове забезпечення, зміна фінансування, пріоритети проблем галузі, реформування медичної освіти та підготовки кадрів, структурні зміни розвитку фармсектору та ін.

Перш за все – це нормативно-правова база: немає жодного закону, який би забезпечував функціонування цілісної системи охорони здоров’я в її структурному, фінансовому та кадровому забезпеченні в умовах реально існуючої в Україні ринкової економіки, що є найсуттєвішою перешкодою не тільки в просування реформ, але становить загрозу подальшому функціонуванню галузі.

Насамперед потрібні зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я —саме цей Закон є базовим для системи охорони здоров’я і основою для прийняття інших законодавчих та підзаконних актів, існує нагальна потреба Закону „Про медичну діяльність та заклади охорони здоров’я”, завдяки чому буде орієнтація медичних закладів на задоволення медичних потреб населення. Додатковим джерелом фінансування можуть стати кошти загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Реформування економічних засад галузі, які є стрижнем усіх інших реформ існуючої системи охорони здоров’я, неможливе без суттєвих змін в Бюджетному Кодексі — у разі їх прийняття врегулюється ряд гострих проблем фінансування медичної допомоги і вирішить основну з них – це можливість трансфертів з бюджету нижчого рівня на вищий: лише при таких змінах кошти, розраховані на одного мешканця, зможуть спрямовуватись за пацієнтом. Архітермінових змін потребує формула розподілу коштів на охорону здоров’я між бюджетами різних рівнів - її оптимізація, або розробка нової повинна також відбутись до початку формування проекту державного і місцевого бюджетів на 2007 рік.

Важливими аспектами реформи є також розробка, прийняття та реалізація загальнодержавних програм. Переліком загальнодержавних програм визначаються пріоритети серед чисельних проблем галузі. На сьогодні і в найближчі роки такими пріоритетами залишаються питання серцево-судинних захворювань, охорони здоров’я матерів та дітей, подолання епідемії туберкульозу, ВІЛ/СНІДу, боротьба з онкологічними захворюваннями; а також можливість сконцентрувати вкрай недостатні ресурси, в першу чергу, на вирішення пріоритетних проблем.

Наступний блок заходів — це зміна структури галузі, мережі закладів та їх структури і управління системою охорони здоров’я на всіх рівнях, що абсолютно можливо після прийняття відповідних законодавчих актів через механізм підзаконних актів та галузевих нормативних документів. Найнагальнішою проблемою в зазначеному блоці заходів є реформування первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики/сімейної медицини, а також акредитація, ліцензування та стандартизація.

Медичні кадри та медична освіта — реформування в цій підсистемі потребує, як ні в якій можливо іншій, системного підходу на всіх етапах. Усі зміни акумулює проект Концепції медичної освіти в Україні, розроблений з врахування європейських освітніх стандартів.

Значна кількість заходів Національного плану дій стосується поліпшення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, що безпосередньо впливає на якість медичної допомоги, особливо це стосується закладів в сільській місцевості. Механізм реалізації цих заходів тісно пов’язаний з фінансовими ресурсами та із зміною системи фінансування закладів охорони здоров’я.

труктурні зміни фармацевтичного сектору — Міністерство завершує формування Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення, до якого ввійдуть ефективні та економічні з точки зору затрат ліки. Паралельно з формуванням Національного переліку МОЗ готує перехід на формулярну систему виписування рецептів.

Одним з шляхів зниження цін та забезпечення населення якісними ліками може стати також державне замовлення на окремі ліки для виконання загальнодержавних програм.

Нагальним є впровадження дієвого механізму контролю за виробництвом, імпортом та реалізацією фармпродукції шляхом введення системи „належної виробничої практики" (GМР), для вітчизняних виробників, створення лабораторії біоеквівалентності, та контролю якості лікарських засобів.

Не менш важливим за попередні завдання є питання широкої інформаційно-просвітницької роботи, спрямованої на підвищення обізнаності та компетентності громадян щодо діяльності системи охорони громадського здоров'я, сприяння створенню громадських (наглядових) рад з питань охорони здоров’я на центральному та місцевому рівнях.

Інформаційно:

 „Національний план дій в інтересах народу України” охоплює:

1.         Короткострокові заходи (2006 рік) — передбачають  зміцнення нормативно-правової бази (розробити і подати на розгляд Верховної Ради України зміни до Конституції України та законодавчих актів,  проект закону “Про медичну діяльність та заклади охорони здоров’я”; загальнодержавні програми:  „Попередження серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань", „Протидія захворюванню на туберкульоз", „Боротьба з онкологічними захворюваннями на 2007-2014", "Сімейна медицина" - інформатизації галузі охорони здоров'я - єдиної системи надання екстреної медичної допомоги  тощо). У 2006 р. також передбачено:  розробити та прийняти механізми визначення базового пакету медичної допомоги, що має надаватися громадянам безоплатно за рахунок державних коштів;  створити Всеукраїнський центр охорони здоров'я матері і дитини; розробити механізми передачі цільових субвенцій для виконання державних програм у сфері охорони здоров'я з державного - місцевим бюджетам; створити реєстр лікарів України;  доопрацювати та затвердити Концепцію медичної освіти в Україні з врахуванням європейських освітніх стандартів; розробити довгострокові прогнози потреби країни у медичних кадрах  та перспективний план їх підготовки; створити належні виробничі і соціально-побутові умови, включаючи забезпечення житлом для медичного персоналу, зайнятого у закладах первинної медико-санітарної допомоги сільської місцевості; розробити систему заходів соціального захисту та перепідготовки медичних працівників, які можуть вивільнятися у процесі реформування галузі охорони здоров'я; розробити та затвердити "Етичний кодекс лікаря", "Фармацевтичний етичний кодекс" та інше.

2.         Середньострокові заходи (2007-2009 роки) — планується: розробити і подати на розгляд Верховної Ради України Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування", "Про права пацієнта"; - "Про українську колегію лікарів та професійні медичні асоціації" та ін.нормативно-правові акти; Створити Інститут стратегічних досліджень в галузі охорони здоров'я.

3. Довгострокові заходи (2010-2011 роки) – передбачається: здійснити передачу у комунальну власність відомчих медичних закладів та забезпечити їх діяльність в єдиному медичному просторі, завершити формування мережі лікарських амбулаторій, інших форм загальної лікарської практики (сімейної медицини), завершити реорганізацію стаціонарного сектора на основі функціональної диференціації ліжкового фонду і розподілу лікарень на заклади: для надання екстреної допомоги, для планового лікування хронічних хворих, для відновного лікування і реабілітації, для надання медико-соціальної допомоги (хоспісів). Після прийняття Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування" завершити створення інфраструктури закладів та запровадження соціального медичного страхування.

Прес-служба МОЗ