– З чого роблять ковбасу?— поцікавилась я у пересічних відвідувачів супермаркету «Сільпо» біля станції метро «Лук’янівська», у Центральному гастрономі на столичному проспекті Перемоги поблизу метро «Шулявська» й у вуличному кіоску на вулиці Білицькій, заповненому чималою кількістю ковбас.
Більшість з них дивилися на мене з явною недовірою, але відповідали впевнено: «Звичайно, з м’яса». Дехто перепитував: «Ви маєте на увазі „свіжоспечені” дешеві сорти чи надто дорогі ковбаси?». А от на запитання, чи влаштовує споживачів якість ковбаси, більшість респондентів відповіли негативно.
– Основні виробники для столиці — Русанівський м’ясокомбінат, МПЗ, «Київський птахокомбінат» — виробляють аж 7% від загальних обсягів споживання ковбасних виробів,— розповідає директор Департаменту формування та функціонування аграрного ринку Міністерства аграрної політики України Анатолій Розгон,— а все інше завозиться з регіонів України. Це приблизно 110–115 тонн перероблених ковбас щоденно, а ще 100–140 тонн м’яса ми з’їдаємо у свіжому вигляді.
У відділі державного нагляду за дотриманням вимог стандартів, норм і правил лабораторії з випробування харчових продуктів і продовольчої сировини «Київстандартметрологія» підтвердили, що кількість видів ковбаси нараховує близько 20 тисяч, а число нормативних документів, що визначають назви та вимоги до ковбасних виробів, ще більше.
– Чи змінилася якість м’яса, чи не стала вона гіршою, чи є претензії до виробників м’ясної продукції на ринках, у супермаркетах, продуктових магазинах,— спитала я. У відповідь почула від фахівців «Київстандартметрологія», що крім цін, які кусаються, особливих претензій у столичних споживачів немає.
Однак, за переконаннями споживачів, все ж існує загроза проникнення на споживчий ринок міста небезпечних для здоров’я населення продовольчої сировини і харчових продуктів тваринного походження особливо нині, коли світові загрожує насамперед напасть пташиного грипу, яка дісталася вже й сусідньої Росії. Однак керівник Департаменту ветеринарної медицини Петро Вербицький переконано стверджує, що сумніватися не варто:
– Існує програма виявлення та легалізації підприємств, проведення обстеження та надання погоджень на їх діяльність, їх взято під ветеринарно-санітарний контроль та нагляд.
Та й державні інспектори ветеринарної медицини гадають, що якість ковбасних виробів м’ясної продукції відповідає стандартним державним ГОСТам й технічним умовам на певну продукцію. Голова Асоціації спеціалістів ветеринарної медицини (СВМУ) Оксана Рудь покладається на діючу програму виявлення та легалізації підприємств, проведення обстеження та надання погоджень на їхню діяльність, а також на взяття їх під ветеринарно-санітарний контроль та нагляд. Наприклад, починаючи з квітня поточного року, щодо виконання державної програми «Контрабанда стоп» проводиться ретельна перевірка якості, під час якої вже вилучено близько 30 тонн продукції тваринництва без відповідних супровідних документів. Ці матеріали подано до Департаменту контррозвідувального захисту держави СБУ.
Чимало пересічних столичних споживачів вважають, що дехто з виробників застосовує більш дешеві наповнювачі, зокрема, щоб ковбасу зробити не такою дорогою та доступною для населення. Якщо ж її виготовляти лише з натурального м’яса, то вона коштуватиме такі гроші, за які більша половина населенння її купити не зможе, переконані фахівці з ветеринарної медицини.
– Якщо проаналізувати об’єми надходжень продукції для проведення ветсанекспертизи в ДЛВМ (державну лабораторію ветеринарної медицини – прим. авт.), на ринки міста, то чітко видно, що обсяг вітчизняної продукції тваринного походження на споживчому ринку міста все ж скорочується,— переконана спеціаліст ДЛВМ Людмила Олійник.— Особливо це стосується м’ясосировини, об’єми якої лише за минулий рік зменшились на 30%. А це значить, що темпи росту виробництва вітчизняної продукції знижуються, при цьому зростає попит на імпортну сировину та продукти харчування, що, в свою чергу, веде до збільшення ризику заносу на територію Києва різноманітних збудників захворювань, в тому числі й антропозоонозів. Потрібно враховувати й той факт, що більша половина продукції, яка надходить в Київ, потім відправляється в інші регіони.
Якісне функціонування державних установ ветеринарної медицини м. Києва забезпечують 900 співробітників, з яких 620 — спеціалісти ветеринарної медицини, 82% з них здійснює державний ветеринарно-санітарний контроль і нагляд підконтрольних суб’єктів господарювання.
– На сьогоднішній день державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд здійснюється майже на 2 тисячах cуб’єктів господарювання, їхня кількість постійно зростає,— каже директор Департаменту формування та функціонування аграрного ринку Міністерства аграрної політики Анатолій Розгон.— Існує проблема виявлення та легалізації підприємств, проведення обстежень та надання погоджень на їхню діяльність, взяття їх під ветеринарно-санітарний контроль та нагляд.
На жаль, якість та безпека продукції тваринного походження, що надходить до Києва, не завжди відповідає встановленим вимогам. Про це свідчать факти вилучення з обігу продукції тваринного походження та її утилізації, які підготувала спеціально для нашого видання голова АСВМУ Оксана РУДЬ спільно зі спеціалістом державної лабораторії ветеринарної медицини Людмилою Олійник.
2004 року державними інспекторами ветеринарної медицини проведено понад 3 тисячі перевірок, внаслідок яких піддано адміністративним стягненням близько 5,5 тисяч осіб на загальну суму 95 тисяч грн. Кількість штрафів складає 99%.
Протягом першої половини 2005 року проведено перевірку 360 суб’єктів господарювання, при цьому стягнуто штрафів на суму близько 17 тис. грн., вилучено понад 195 тонн продукції тваринництва: 10 тонн неякісної та небезпечної продукції утилізовано, 184 тонни після надання відповідних супровідних документів повернуто власникам. При цьому державними інспекторами ветмедицини вилучено з обігу 260 т продукції тваринного походження, з яких 125 тонн утилізовано.
У цьому році було проведено 1 млн. 200 тис. лабораторних досліджень, здійснено близько 800 тис. ветсанекспертиз, за результатами яких виявлено 10 тис. випадків захворюваннь. Всі уражені органи і туші загальною вагою 4 тонни знешкоджені та утилізовані.
У результаті діяльності державної служби ветеринарної медицини м. Києва за 2004 рік, за словами Оксани Рудь, вилучено з обігу понад 433 тонни небезпечної та неякісної продукції. За 4 місяці поточного року не допущено в обіг майже 270 тонн продукції сумнівної якості.
Підсумовуючи, скажемо, що в ідеальній ковбасі, як стверджують у «Київстандартметрології», має бути лише м’ясо, тобто свинина, яловичина, курятина, індюшатина, сало-шпиг, прянощі (сіль, перець). А нині все більше «хімії» та інших компонентів: соєвий білок, харчові барвники, суміші спецій та харчові композиції, картопляний крохмаль, добавки модифіковані смакові, манна чи рисова крупа, кристалічна глюкоза, ароматизатори м’яса, натрій пірофосфатний та й інші складники, про які споживачі практично й мало що чули.
Нині чимало розмов точиться про соєвий білок, який додають до ковбас. Речовину, що надає ковбасі приємного рожевого кольору — нітрит натрію — використовували й раніше, бо без неї ковбаса виглядає сірувато. До речі, кількість нітриту натрію в продукті — невелика і мусить суворо контролюватися, а для цього кожне підприємство на спеціальних вагах точно вімірює її необхідну кількість. А от запах і смак в багатьох сортах ковбаси залежить від харчових композицій та суміші спецій, які їх створюють, а виготовляють їх здебільшого за кордоном. Маркування «Е» та номер — це назва добавки. Зазвичай серед добавок є лимонна чи аскорбінова кислота, ванілін, які теж слід вживати у певних дозах та за рекомендаціями Міністерства охорони здоров’я. Отож, коли ми цікавимося, який купляємо сорт ковбаси, звертаймо увагу на маркування та усі позначки товару.
Скарг (офіційних) у столиці на ковбаси, що на прилавках магазинів, таки нема — щодо цього я ще й переконалася у Комітеті захисту прав споживачів. А якість, націнки і рентабельність виробників намагається контролювати столична влада. Намагається. Отож, вибираймо, що будемо їсти.
Алла Глембоцька,
журналіст
Більшість з них дивилися на мене з явною недовірою, але відповідали впевнено: «Звичайно, з м’яса». Дехто перепитував: «Ви маєте на увазі „свіжоспечені” дешеві сорти чи надто дорогі ковбаси?». А от на запитання, чи влаштовує споживачів якість ковбаси, більшість респондентів відповіли негативно.
– Основні виробники для столиці — Русанівський м’ясокомбінат, МПЗ, «Київський птахокомбінат» — виробляють аж 7% від загальних обсягів споживання ковбасних виробів,— розповідає директор Департаменту формування та функціонування аграрного ринку Міністерства аграрної політики України Анатолій Розгон,— а все інше завозиться з регіонів України. Це приблизно 110–115 тонн перероблених ковбас щоденно, а ще 100–140 тонн м’яса ми з’їдаємо у свіжому вигляді.
У відділі державного нагляду за дотриманням вимог стандартів, норм і правил лабораторії з випробування харчових продуктів і продовольчої сировини «Київстандартметрологія» підтвердили, що кількість видів ковбаси нараховує близько 20 тисяч, а число нормативних документів, що визначають назви та вимоги до ковбасних виробів, ще більше.
– Чи змінилася якість м’яса, чи не стала вона гіршою, чи є претензії до виробників м’ясної продукції на ринках, у супермаркетах, продуктових магазинах,— спитала я. У відповідь почула від фахівців «Київстандартметрологія», що крім цін, які кусаються, особливих претензій у столичних споживачів немає.
Однак, за переконаннями споживачів, все ж існує загроза проникнення на споживчий ринок міста небезпечних для здоров’я населення продовольчої сировини і харчових продуктів тваринного походження особливо нині, коли світові загрожує насамперед напасть пташиного грипу, яка дісталася вже й сусідньої Росії. Однак керівник Департаменту ветеринарної медицини Петро Вербицький переконано стверджує, що сумніватися не варто:
– Існує програма виявлення та легалізації підприємств, проведення обстеження та надання погоджень на їх діяльність, їх взято під ветеринарно-санітарний контроль та нагляд.
Та й державні інспектори ветеринарної медицини гадають, що якість ковбасних виробів м’ясної продукції відповідає стандартним державним ГОСТам й технічним умовам на певну продукцію. Голова Асоціації спеціалістів ветеринарної медицини (СВМУ) Оксана Рудь покладається на діючу програму виявлення та легалізації підприємств, проведення обстеження та надання погоджень на їхню діяльність, а також на взяття їх під ветеринарно-санітарний контроль та нагляд. Наприклад, починаючи з квітня поточного року, щодо виконання державної програми «Контрабанда стоп» проводиться ретельна перевірка якості, під час якої вже вилучено близько 30 тонн продукції тваринництва без відповідних супровідних документів. Ці матеріали подано до Департаменту контррозвідувального захисту держави СБУ.
Чимало пересічних столичних споживачів вважають, що дехто з виробників застосовує більш дешеві наповнювачі, зокрема, щоб ковбасу зробити не такою дорогою та доступною для населення. Якщо ж її виготовляти лише з натурального м’яса, то вона коштуватиме такі гроші, за які більша половина населенння її купити не зможе, переконані фахівці з ветеринарної медицини.
– Якщо проаналізувати об’єми надходжень продукції для проведення ветсанекспертизи в ДЛВМ (державну лабораторію ветеринарної медицини – прим. авт.), на ринки міста, то чітко видно, що обсяг вітчизняної продукції тваринного походження на споживчому ринку міста все ж скорочується,— переконана спеціаліст ДЛВМ Людмила Олійник.— Особливо це стосується м’ясосировини, об’єми якої лише за минулий рік зменшились на 30%. А це значить, що темпи росту виробництва вітчизняної продукції знижуються, при цьому зростає попит на імпортну сировину та продукти харчування, що, в свою чергу, веде до збільшення ризику заносу на територію Києва різноманітних збудників захворювань, в тому числі й антропозоонозів. Потрібно враховувати й той факт, що більша половина продукції, яка надходить в Київ, потім відправляється в інші регіони.
Якісне функціонування державних установ ветеринарної медицини м. Києва забезпечують 900 співробітників, з яких 620 — спеціалісти ветеринарної медицини, 82% з них здійснює державний ветеринарно-санітарний контроль і нагляд підконтрольних суб’єктів господарювання.
– На сьогоднішній день державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд здійснюється майже на 2 тисячах cуб’єктів господарювання, їхня кількість постійно зростає,— каже директор Департаменту формування та функціонування аграрного ринку Міністерства аграрної політики Анатолій Розгон.— Існує проблема виявлення та легалізації підприємств, проведення обстежень та надання погоджень на їхню діяльність, взяття їх під ветеринарно-санітарний контроль та нагляд.
На жаль, якість та безпека продукції тваринного походження, що надходить до Києва, не завжди відповідає встановленим вимогам. Про це свідчать факти вилучення з обігу продукції тваринного походження та її утилізації, які підготувала спеціально для нашого видання голова АСВМУ Оксана РУДЬ спільно зі спеціалістом державної лабораторії ветеринарної медицини Людмилою Олійник.
2004 року державними інспекторами ветеринарної медицини проведено понад 3 тисячі перевірок, внаслідок яких піддано адміністративним стягненням близько 5,5 тисяч осіб на загальну суму 95 тисяч грн. Кількість штрафів складає 99%.
Протягом першої половини 2005 року проведено перевірку 360 суб’єктів господарювання, при цьому стягнуто штрафів на суму близько 17 тис. грн., вилучено понад 195 тонн продукції тваринництва: 10 тонн неякісної та небезпечної продукції утилізовано, 184 тонни після надання відповідних супровідних документів повернуто власникам. При цьому державними інспекторами ветмедицини вилучено з обігу 260 т продукції тваринного походження, з яких 125 тонн утилізовано.
У цьому році було проведено 1 млн. 200 тис. лабораторних досліджень, здійснено близько 800 тис. ветсанекспертиз, за результатами яких виявлено 10 тис. випадків захворюваннь. Всі уражені органи і туші загальною вагою 4 тонни знешкоджені та утилізовані.
У результаті діяльності державної служби ветеринарної медицини м. Києва за 2004 рік, за словами Оксани Рудь, вилучено з обігу понад 433 тонни небезпечної та неякісної продукції. За 4 місяці поточного року не допущено в обіг майже 270 тонн продукції сумнівної якості.
Підсумовуючи, скажемо, що в ідеальній ковбасі, як стверджують у «Київстандартметрології», має бути лише м’ясо, тобто свинина, яловичина, курятина, індюшатина, сало-шпиг, прянощі (сіль, перець). А нині все більше «хімії» та інших компонентів: соєвий білок, харчові барвники, суміші спецій та харчові композиції, картопляний крохмаль, добавки модифіковані смакові, манна чи рисова крупа, кристалічна глюкоза, ароматизатори м’яса, натрій пірофосфатний та й інші складники, про які споживачі практично й мало що чули.
Нині чимало розмов точиться про соєвий білок, який додають до ковбас. Речовину, що надає ковбасі приємного рожевого кольору — нітрит натрію — використовували й раніше, бо без неї ковбаса виглядає сірувато. До речі, кількість нітриту натрію в продукті — невелика і мусить суворо контролюватися, а для цього кожне підприємство на спеціальних вагах точно вімірює її необхідну кількість. А от запах і смак в багатьох сортах ковбаси залежить від харчових композицій та суміші спецій, які їх створюють, а виготовляють їх здебільшого за кордоном. Маркування «Е» та номер — це назва добавки. Зазвичай серед добавок є лимонна чи аскорбінова кислота, ванілін, які теж слід вживати у певних дозах та за рекомендаціями Міністерства охорони здоров’я. Отож, коли ми цікавимося, який купляємо сорт ковбаси, звертаймо увагу на маркування та усі позначки товару.
Скарг (офіційних) у столиці на ковбаси, що на прилавках магазинів, таки нема — щодо цього я ще й переконалася у Комітеті захисту прав споживачів. А якість, націнки і рентабельність виробників намагається контролювати столична влада. Намагається. Отож, вибираймо, що будемо їсти.
Алла Глембоцька,
журналіст
ELCOMART.NEWS
(www.e-news.com.ua)
(www.e-news.com.ua)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
