• Главная
  • ЛЕНТА НОВОСТЕЙ
  • АРХИВ
  • Промновости
  • Товарная биржа
  • Цены
  • Выставки
  • Реклама
  • Контакты
  • RSS feed
  • Издается с 25 июня 2004 года
  • Запаси і можливості українських лісів – великі
    Опубликовано: 2013-06-27 16:05:32
    Саме так вважають у Держлісагентстві і на підтвердження цього факту надають такі цифри:
       – Загальна площа лісового фонду України становить 10,4 млн га, в т.ч. вкриті лісовою рослинністю – 9,6 млн га. Загальний запас деревостанів перевищує 2,1 млрд м3, – наголосив у своїй доповіді Ігор Шишов. – За 1961-2011 роки площа лісів зросла на 21%, а запас деревини майже удвічі. Це підтверджує зростання екологічного, економічного та соціального потенціалу лісів України.
      Також, за даними Держлісагентства, лісистість України становить 15,9% і коливається від 3,7% в Запорізькій та Миколаївській областях до 51,4% у Закарпатській. Незважаючи на те, що територія нашої держави має порівняно невисоку лісистість, Україна належить до десятки найбільших лісових держав Європи, посідаючи 8 місце за площею лісів та 6 місце за запасами деревини.
       Окрім того, на думку спеціалістів і міжнародних експертів, потенційні запаси і можливості українських лісів великі і використовуються не цілком. Так, обсяг заготівлі ліквідної деревини від усіх видів рубок у 2011 р. становив в Україні 17,5 млн м3, у т.ч. від рубок головного користування – 8,0 млн м3. А обсяги лісокористування під час рубок головного користування не перевищують розрахункову лісосіку (8,8 млн м3), яка встановлює екологічно збалансоване лісокористування. У Держлісагентстві також зауважують, що щорічний приріст використовують лише на 50-60%, тоді як в країнах Європи – на 60-80%.
       Ігор Шишов наголосив, що за останнє десятиліття загальна площа лісового фонду Держлісагентства збільшилась на 119 тис. га, або на 2%, а середній запас деревостанів на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель зріс з 231 до 241 м3.
       Покращився і породний склад лісів – площі деревостанів сосни збільшились на 1,2% і зараз складають майже 35%, дуба високостовбурного – на 1,4% (22%), бука – на 4,9% (майже 9%), ясена – на 29,8% (2,4%).
       Окрім того, вікова структура лісового фонду за групами віку наблизилась до оптимальної – відсоток стиглих і перестійних хвойних насаджень зріс з 8% до 11%, твердолистяних – з 20% до 23%, м’яколистяних – з 24% до 28%. Загалом вікова структура лісів історично складалась під впливом заліснення великих площ зрубів у післявоєнний період, створення нових лісів на значних площах у 50-70 роках минулого століття. Як наслідок, найбільшу питому вагу у насадженнях мають середньовікові деревостани – 47,5%. Нині середній вік лісів становить понад 60 років, ліси поступово старіють, що погіршує їх санітарний стан.
       У 2011 році площа відтворення лісів у 1,6 разу перевищила площі суцільних зрубів. Загалом відтворено лісів на майже 62 тис. га, зокрема закладено 22,4 тис. га нових лісів на деградованих і малопродуктивних землях, що надаються для залісення.
        У майбутньому Держлісагентство планує:
     – збільшити лісистість України;
     – нарощувати природоохоронний та ресурсний потенціал лісів, зберігати біологічне різноманіття лісових екосистем;
     – підвищувати стійкість лісових екосистем до зміни клімату, дедалі більшого антропогенного навантаження, лісових пожеж, хвороб і шкідників лісу;
     – ширше застосовувати методи раціонального використання лісових ресурсів;
     – підвищувати продуктивність, поліпшувати якісний склад лісових насаджень.
       Окрім того, запровадження принципів невиснажливого лісокористування та екосистемного підходу у веденні лісового господарства, використання сучасної техніки і технологій підвищить екологічну, економічну та соціальну функції лісів.
           Деревина як ресурс
       Загальновідомим є те, що ліс має велике економічне значення, адже деревина – це те, із чого виробляють продукцію деревообробна, меблева, целюлозо-паперова галузі. Постачальниками деревини є лісгоспи, які у 2011 році заготовили близько 13,7 млн м3 деревини – це на 0,8 млн м3, або 6,5%, більше, ніж в 2010 році.
      Із заготовленої лісопродукції для потреб вітчизняної деревообробної галузі держлісгоспи надали приблизно 9,0 млн м3, з них 2,8 млн м3 – плитним і фанерним підприємствам, 1,4 млн м3 використовують власні деревообробні підрозділи.
       Експорт необробленої деревини становить 3,3 млн м3 або 24,5%, загального обсягу заготівлі. Держлісагентство зазначає, що це деревина, яка не має попиту на внутрішньому ринку. Тобто можна зробити висновок, що ринок забезпечений деревиною на 100%. Ігор Шишов підкреслив, що в країні не дефіцит, а профіцит деревини. При цьому обсяг експорту в 2011 році, в зв’язку зі зростанням попиту на внутрішньому ринку, скоротився на 100 тис. м3 порівняно зі 2010 роком. Щорічно в структурі заготівлі деревини хвойні породи становлять близько 51%, твердолистяні – 38%, м’яколистяні – 11%.
      У Держлісагентстві запевняють, що понад 50% загального експорту припадає на технологічну сировину твердолистяних порід, а решту становлять переважно пиловники хвойних і твердолистяних порід, на які низький попит через те, що в Україні немає технологій для їх переробки. Потрібно також розуміти й те, що лісогосподарські підприємства не можуть заготовляти лише техсировину хвойну або фансировину для лущіння, на які попит на внутрішньому ринку.
      І все ж за 2011 рік лісогосподарські підприємства галузі реалізували продукції на 4933,9 млн грн, що на 36% більше порівняно з 2010 роком. А 2012 має бути ще вдалішим. Та й у деревообробній галузі виробництво деревостружкових плит зросло на 10,0%, деревноволокнистих плит (ДВП) – на 13,8%, а фанери клеєної – на 10,8%.
      Дороги
      Економічний ефект від діяльності дав змогу за останні 3 роки ввести в експлуатацію більше 1166 км лісогосподарських і протипожежних доріг. Зокрема, в Карпатському регіоні збудовано близько 526 км лісових автомобільних доріг, що становить близько 45% загального обсягу будівництва.
      Електронний облік
      Нагадаємо, що 16 вересня 2009 року Кабінет Міністрів України видав розпорядження «Про схвалення Концепції створення єдиної державної системи електронного обліку деревини». Ця Концепція, яку розробило Держлісагентство, передбачає:
    – поштучне маркування деревини на лісосіках і складах уніфікованими маркерами зі штрих-кодом;
    – автоматизацію приймання та інвентаризації деревини;
    – автоматизацію процесів обліку та підготовки первинної документації при реалізації деревини як з лісосік, так і з місць складування;
    – застосування методів електронного контролю за рухом деревинних ресурсів від заготовки до вивезення за митний кордон України.
      Це дасть змогу знизити часові та трудові витрати під час організації лісозаготівельних робіт, оптимізувати управлінський персонал та зекономити фонд заробітної плати, скоротивши посади обліковців та фахівців із відведення та таксації лісосік.
      За розрахунками, надходження від економії, отриманої завдяки запровадженню електронного обліку деревини, якщо взяти середнє лісогосподарське підприємство, на рік становитимуть близько 1,5 млн грн.
       Аукціони
      Прозоре ціноутворення та функціонування ринку лісопродукції, підвищення інвестиційної привабливості лісопромислового комплексу завжди актуальні для життєдіяльності лісової галузі.
       З 2007 року Держкомлісгосп запровадив практику реалізації лісопродукції на біржових аукціонах. Але під час економічної кризи лісогосподарські підприємства відмовилися від торгів, що спричинило спад рівня цін та обсягів реалізації. У 2011 році біржові торги відновили – і, за даними Держлісагентства, економічні показники держлісгоспів зросли.
       Оскільки в аукціонних торгах не беруть участі лісогосподарські підприємства сфери управління Міноборони, Мінагрополітики та Мінприроди, то вартість знеособленого кубометра реалізованої деревини дуже різниться: на підприємствах Держлісагентства вона становить 380,6 грн., тоді як у інших користувачів – близько 160 грн.
       Та попри це у Держлісагентстві вважають, що практика аукціонів – позитивна. «Аукціони дали змогу сформувати реальні ціни на деревину, збалансовані щодо попиту та пропозиції, підвищили доходи лісогосподарських підприємств та їхню рентабельність, дали змогу впорядкувати залежність об’ємів вирубки лісу від його продажу, створили умови для запобігання зловживанням на місцях під час реалізації лісопродукції», – зазначив Ігор Шишов.
       На підтвердження адекватності цінової політики підприємств лісової галузі чиновник навів бюлетень «Огляд цін українського та світового товарних ринків». За даними видання, ціни на деревину в країнах Європи на 20-30% вищі, ніж чинні на ринку України. Також треба відзначити, що ціни, за якими деревину реалізують на експорт, відповідно, вищі на 20-30%.
        До речі
       У Мінекономрозвитку розробили проект постанови «Про затвердження Положення про організацію та проведення біржових торгів з продажу необробленої деревини на товарних біржах». Необхідно вдосконалити механізм реалізації деревини постійними лісокористувачами, зокрема, проведення аукціонів для вітчизняних виробників продукції з деревини.
       З метою сприяння розвитку вітчизняного лісопромислового комплексу, збільшення випуску кінцевої високотехнологічної імпортозаміщувальної продукції з деревини, формування привабливого інвестиційного клімату в країні, Держлісагентство неодноразово подавало в Мінекономрозвитку пропозиції щодо запровадження заходів тарифного і нетарифного регулювання імпорту продукції деревообробки, меблів та комплектуючих.
       Адже створення ефективної системи захисту внутрішнього ринку від експансії дешевого імпорту продукції деревообробки стане потужним імпульсом для подальшого розвитку деревообробної та меблевої галузі та дасть змогу уже найближчим часом суттєво скоротити експорт необробленої деревини та значно наростити виробництво меблів, плитних матеріалів, фанери, пиломатеріалів, столярних та погонажних виробів тощо.
        Тому Держлісагентство вважає за доцільне:
        1. Запровадити ввізне мито на деревостружкові плити, деревоволокнисті плити та фанеру клеєну в розмірі 7% - повна, 3,5% - пільгова ставка від митної вартості товару.
         2. З метою скорочення негативного зовнішньоторгового сальдо при торгівлі виробами з деревини запровадити ввізне мито на меблі, покриття для підлоги та погонаж, дерев’яні вікна та брус віконний у розмірі 10% - повна і 5% - пільгова ставка від митної вартості товару.
        3. Для підвищення конкурентоспроможності українських меблів на зовнішніх ринках скасувати чинні ввізного мита на фурнітуру для меблів.
        4. Запровадити практику обов’язкового надання сертифікату походження товару та проходження експертизи підтвердження коду кожної партії товару на меблі, деревні плити, покриття для підлоги та погонаж, дерев’яні вікна та брус віконний, які завозять в Україну.
        5. Ввести практику обов’язкової сертифікації кожної партії імпортних меблів, деревних плит, покриття для підлоги та погонажу, дерев’яних вікон та бруса віконного на відповідність національним стандартам України.
        6. Запровадити обов’язкову експертизу кожної партії імпортних меблів, деревних плит, покриття для підлоги та погонажу, дерев’яних вікон та бруса віконного на відповідність санітарно-гігієнічним та фітосанітарним нормам України.
        За попередніми підрахунками, річний обсяг зборів від запровадження ставок ввізного мита на зазначену продукцію становитиме, як мінімум, 400 млн грн, а вжиті заходи дадуть змогу збільшити обсяги виробництва продукції вітчизняними товаровиробниками на 30%, що суттєво зменшить експорт необробленої деревини та зацікавить інвесторів, які почнуть розміщувати сучасні високотехнологічні деревообробні виробництва на території України, створюватимуть додаткові робочі місця. Вжиті заходи не призведуть до підвищення цін на вказану продукцію, тому що ці товари – не першої необхідності, на ринку є стала ціна, а компенсувати брак меблів, столярних та інших виробів, які не будуть імпортовувати в Україну, зможуть вітчизняні товаровиробники.

    Внимание!!! При перепечатке авторских материалов с ELCOMART.COM активная ссылка (не закрытая в теги noindex или nofollow, а именно открытая!!!) на портал "Торгово-промышленные новости ELCOMART.COM" обязательна.



    Электронная почта проекта: info@elcomart.com
    Тел.: +380-50-070-2126
    bigmir)net TOP 100
    Яндекс цитирования
    © ООО "Мегапрайм груп". Все права защищены.
    При использовании материалов сайта в печатном или электронном виде активная ссылка на elcomart.com обязательна. Мнения авторов могут не совпадать с позицией редакции. За содержание рекламы ответственность несет рекламодатель. Права на информацию, представленную на elcomart.com, принадлежат ООО "Мегапрайм груп".