Питання матеріального забезпечення на випадок безробіття громадян, які отримали у встановленому законодавством порядку статус безробітного та перебувають на обліку безробітних в державній службі зайнятості набуває останнім часом особливої гостроти. Крім того, це ще умови, тривалість та розмір допомоги по безробіттю, визначені розділом п'ятим Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 р. № 1533, із змінами та доповненнями. Відповідно до частини першої статті 22 вищезазначеного Закону, застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Відповідно до частини другої статті 22 Закону, особам, визнаним в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та застрахованим особам, звільненим з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 та 45 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), допомога по безробіттю призначається без урахування страхового стажу, тобто в мінімальному розмірі. Частиною третьою статті 23 та пунктом першим частини п'ятої статті 31 вищезазначеного Закону встановлено, що тривалість виплати допомоги по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин (стаття 38 КЗпП України), скорочується на 90 календарних днів з дати отримання статусу безробітного, тобто її виплата починається з 91 календарного дня. Відповідно до частини другої статті 23 Закону, допомога по безробіттю особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, призначається без урахування страхового стажу, тобто в мінімальному розмірі. Постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 25.04.2005 р. № 328, з 01.04.2005 р. мінімальний розмір допомоги по безробіттю для застрахованих осіб зазначених у частині першій статті 22 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” встановлено в розмірі 135 гривень; для незастрахованих осіб та осіб зазначених в частині другій статті 22 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, постановою Фонду від 09.02.2005 р. № 316 допомога по безробіттю встановлена в розмірі 108 гривень. Щодо звільнення особи з роботи за угодою сторін (пункт 1 статті 36 КЗпП), то ніяких особливостей при наданні статусу безробітного та призначенні допомоги по безробіттю такій особі, окрім вищезазначених загальних умов призначення, чинним законодавством не встановлено.Звертаємо увагу, що розмір допомоги по безробіттю не може бути вищим за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць (частина четверта статті 23 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”). Загальна тривалість виплат допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. Для осіб передпенсійного віку (чоловіки - 58 років, жінки – 53 роки) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів, повідомляє Державна служба зайнятості