7 лютого 2006 року колегія суддів Вищого адміністративного суду України своєю Постановою скасувала Постанову Центральної виборчої комісії України № 254 від 20 січня 2006 року та рішення Печерського районного суду міста Києва від 31 січня 2006 року та встановила, що Міністр юстиції України Головатий Сергій Петрович не порушував норми Закону України „Про вибори народних депутатів України”.
16 січня 2006 року до Центральної виборчої комісії надійшли скарги Виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!” на дії Міністра юстиції України, кандидата у народні депутати України Головатого Сергія Петровича, у яких стверджувалося, що Міністр порушив норми Закону України „Про вибори народних депутатів України” в частині ведення передвиборчої агітації.
Центральна виборча комісія за власною ініціативою визначила як заінтересованих осіб по цій справі - виборчі блоки політичних партій „Блок Юлії Тимошенко”, „Народний блок Литвина”, Партія регіонів, політична партія Комуністична партія України.
У своїх скаргах Виборчий блок політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!” просив визнати дії Головатого Сергія Петровича як Міністра юстиції України та кандидата у народні депутати України, які мали місце під час інтерв’ю 10 січня 2006 року в програмі новин „Вчасно. Про головне” телекомпанії НТН, у програмі н, Медведчук і Янукович приєдналися до цього, то це їхня політична проблема” тощо.
· У програм9о порушують вимоги виборчого законодавства України щодо проведення передвиборної агітації та спрямовані на порушення прав та охоронюваних законом інтересів громадян, а саме:
· 10 січня 2006 року в програмі новин „Вчасно. Про головне” на каналі НТН Міністр юстиції України Головатий С.П. висловився, зокрема, так: „Прем’єр-міністр Єхануров був до сьогоднішнього дня прем’єр-міністром, і надалі він буде прем’єр-міністром. Для чого був ось цей спектакль і оцей екстаз злиття парламентських фракцій, очолюваних Тимошенко, Кравчуком... Це вододіл тих політичних сил, які сьогодні об’єдналися проти Ющенка. Ну якщо Тимошенко вирішила бути разом з комуністами, якщо Кравчук з Медведчуком вирішили бути разом з комуністами, Литвин зі своєю фракцією і „Регіони” Януковича вирішили бути разом з комуністами і підтримати їх в цьому юридичному маразмі – це їхня воля...
...Практично заблокована діяльність того органу конституційної юрисдикції, який і мав би не допустити оцю парламентську сваволю, організовану сьогодні Симоненком, Тимошенко, Януковичем, Кравчуком, Медведчуком і Литвином...
Я хочу вас запитати і всіх телеглядачів: а що заважало Кравчукові, першому президенту України,який був при владі, і 10 років Кучми забезпечити економічну і енергетичну незалежність України? Чи не несуть за це відповідальність оті ,,НЕ ТАК!”,бо вони не показали як? Кравчуку нічого не заважало це зробити в перші роки”.
· На 5 каналі 10 січня 2006 року в програмі новин „Час” Міністр юстиції України Головатий С.П сказав: „Сьогодні утворився антиющенківський альянс у особі фракції комуністів на чолі з Симоненко, фракції БЮТ на чолі з Юлією Тимошенко, фракції „есдеків” на чолі з Кравчуком, Медведчуком, фракції Литвина особливо, який диригував всім цим процесом, і фракції Януковича. Це антиющенківський альянс, який веде виборчу кампанію. І вони сьогодні чітко показали своє обличчя, те, що вони працюють на інтереси Росії, вони приєдналися до проекту постанови комуністів, яку вніс Симоненко. Якщо Тимошенко, Литвин, Кравчук, Медведчук і Янукович приєдналися до цього, то це їхня політична проблема” тощо.
· У програмі новин Національної телекомпанії України (телеканал УТ-1) 10 січня Міністр юстиції України Головатий С.П. наголосив: „Таким чином, за умов відсутності Конституційного суду, як єдиного органу конституційної юрисдикції, який міг і завдання його – поставити Литвина і Верховну Раду України в особі фракцій, які сьогодні злегалися разом з комуністом Симоненком – це фракції Юлії Тимошенко, фракція Кравчука, Медведчука, фракція Литвина, фракція Януковича – і які утворили цей юридико-політичний шабаш, то в цих ситуаціях це обов’язок мене як Міністра юстиції пояснити, що всі дії Литвина і цих фракцій були неконституційними. Розумієте, сьогодні відбувся політичний вододіл. Фракції, які я назвав, вони просто об’єдналися разом”.
Центральна виборча комісія України розглянула скарги у відсутності Міністра юстиції Сергія Головатого, якого належним чином не було проінформовано щодо дати та часу проведення засідання, та своєю Постановою № 254 від 20 січня 2006 року задовольнила скарги Виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!” та встановила, що діями Міністра юстиції України Головатого С.П. було порушено встановлені статтею 71 Закону обмеження щодо ведення передвиборної агітації стосовно заборони участі в ній посадових осіб органів виконавчої влади.
Міністром юстиції зазначена Постанова ЦВК була оскаржена до Печерського районного суду міста Києва, в якому протягом двох судових засідань Міністр та його представник доводили, що всі його виступи 10 січня 2006 року не торкалися виборчого процесу, а стосувалися діяльності парламенту, політичної та юридичної ситуації, що склалася через прийняття постанови про відставку Уряду.
Міністр переконував суд, що його висловлювання не були передвиборчою агітацією, не стосувалися виборчого процесу та його суб‘єктів, він не мав на меті здійснення передвиборчої агітації.
Незважаючи на ці аргументи, Печерський районний суд міста Києва залишив в силі оскаржувану Постанову ЦВК.
2 лютого 2006 року Міністр юстиції подав апеляційну скаргу на Постанову Печерського районного суду міста Києва до Вищого адміністративного суду України.
7 лютого 2006 року колегія суддів Вищого адміністративного суду України встановила наступне:
1) „У судовому засіданні відтворено відеозаписи телевізійного інтерв‘ю та виступи Міністра юстиції Головатого С. П. на телеканалах: „ТРК НБМ 5-й канал”, телекомпанії „НТН”, Національної телекомпанії України (телеканал УТ-1), з яких встановлено, що темою зазначених інтерв‘ю була оцінка політичної ситуації, що склалася після прийняття 10 січня 2006 року Верховною Радою України постанови про відставку Уряду, а також підстави прийняття та юридична оцінка зазначеної постанови”;
2) „Головатий С.П. давав свою суб‘єктивну оцінку позиції окремих депутатів та фракцій діючого складу Верховної Ради України, яку вони займали під час прийняття зазначеної постанови про відставку Уряду, не торкаючись теми майбутнього виборчого процесу”;
3) „Такий висновок колегія суддів робить не тільки з характеру висловлювань Головатого С.П., але й змісту запитань, які були поставлені йому кореспондентами, ведучими телеканалів та іншими учасниками телепередачі... у своїх відповідях він не вийшов за межі заданої телеведучими теми ”;
4) „Ініціатива проведення згаданих вище інтерв‘ю виходила від представників названих телеканалів та кореспондентів, а не від Міністра юстиції України Головатого С.П., що також свідчить про відсутність у нього заздалегідь спланованої мети провести з використанням телебачення передвиборну агітацію ”;
5) „Зазначене свідчить про відсутність у діях Головатого С.П. мети спонукань виборців голосувати за або проти суб‘єктів виборчого процесу, що не дає підстав для висновку про наявність у даному випадку передвиборчої агітації”;
6) „Рішення ЦВК в частині визнання дій Міністра юстиції України Головатого С.П. такими, що порушують установлені статтею 71 Закону України „Про вибори народних депутатів” обмеження щодо ведення передвиборчої агітації, є неправомірним та підлягає скасуванню”; а „Суд першої інстанції дав помилкову юридичну оцінку фактичним обставинам справи, неправильно застосував матеріальний закон та не усунув протиправність рішення ЦВК”;
7) „Визнаючи постанову ЦВК частково протиправною, а оспорювані виступи на телебаченні позивача такими, що не порушують виборчого законодавства, колегія суддів враховує також положення ч. 1 статті 10 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод та ч.ч. 1, 2 статті 34 Конституції України, якими передбачено, що кожен громадянин, в тому числі і посадова особа, має право на свободу вираження власних поглядів”.
Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України скасувала Постанову ЦВК № 254 та Постанову Печерського суду міста Києва і визнала дії Міністра юстиції України правомірними у відповідності до норм виборчого законодавства.
"МЮУ"