Зовнішня політика та взаємини, зокрема, з Росією стали одним із головних пунктів передвиборної боротьби двох основних кандидатів на президентську посаду у Польщі Доналда Туска та Лєха Качинського. Найближчої неділі там обиратимуть наступника Олександра Квасневського.

Серед дванадцяти кандидатів на посаду президента Польщі в останній перед виборами тиждень фаворитами залишаються двоє. Лідер партії "Громадянська платформа" Доналд Туск та представник партії "Закон і Справедливість" і мер Варшави Лєх Качинський. У першого поки що від 37 до 42% потенційних голосів виборців, у другого – 33% . Міжнародні оглядачі одностайні в тому, що після формування нового уряду та президентських виборів Варшава і далі претендуватиме на роль головного представника ЄС у взаєминах зі східними сусідами. У передвиборній агітації - зустрічі з європейськими лідерами та просякнуті прагматизмом на національному грунті телезвернення і заяви.

Доналд Туск: "Ми змінюємо нашу політику щодо Росії, кажуть французи і німці. А ми, поляки, усвідомлюємо, що взаємини з Росією повинні визначатися спільною європейською політикою, де голос Польщі має стати спів-вирішальним".

Західні аналітики та дипломати у Варшаві вважають пана Туска найбільш прозахідним та проєвропейським політиком із правого флангу польського політикуму. Щодо Лєха Качинського, досвідченого політика, який пройшов школу "Солідарності" та коридори влади в адміністрації Лєха Валєнси й Варшавської мерії, то він - за жорсткішу зовнішню політику, надто стосовно Німеччини та Росії, але на тому ж таки націонал-патріотичному грунті.

Лєх Качинський: "Я б хотів, щоб ми мали добрі взаємини з Росією. Більше того, кілька років тому я сказав, що це стане можливим, якщо Польща матиме сильний тил у формі членства в НАТО".

Пан Качинський має репутацію управлінця з жорсткою рукою та поборника суспільної моралі. Саме він не по-європейському заборонив проведення гей-параду в столиці. Однак наразі шанси обох кандидатів приблизно рівні. На вересневих парламентських виборах проголосували лише сорок відсотків поляків, які мають право голосу, і в цьому тоді президент Кваснєвскій побачив загрозу демократії. А польська преса одразу ж нагадала, що до аполітичності співгромадян, окрім 18% рівня безробіття, призвели зневіра до влади, корупція та марнослів'я політиків.

 

"Телеканал 1+1"